“В душі навічно журналіст”.

“В душі навічно журналіст”.

209
0
ПОДІЛИТИСЬ

medvedevaЦі слова бердичівського журналіста і поета Леоніда Козінчука вписуються в життєву і професійну характеристику Валентини Василівни Медведєвої – журналіста від Бога і Людини з великої літери, знаної в м. Бердичеві і на Житомирщині.

Спілкуючись з цією енергійною і гарною жінкою, ніколи не скажеш, що 12 червня 2015 року їй виповниться 70 років – досить поважна життєва подія, гарний ювілей. І з цих гарно прожитих років, 49 років присвячено журналістиці.

Валентина з дитинства була талановитою, брала участь і була призером гуманітарних олімпіад і школу закінчила зі срібною медаллю.

Свою професійну діяльність В.Медведєва розпочала в Дзержинському районі в газеті і на радіо. Причому 8 років пропрацювала на обласному радіо власкором. З самого початку своєї діяльності журналістка обіймала відповідальні посади. Неодноразово перемагала в журналістських обласних конкурсах, має державні відзнаки. В 1982 році нагороджена Дипломом другого ступеня Держкомітету Ради Міністрів УРСР по телебаченню і радіомовленню “За краще висвітлення питань економії та бережливості і передового досвіду” в республіканському конкурсі редакції районного радіомовлення.

В 2008 році удостоєна Почесної Грамоти Секретаріату Національної спілки журналістів України.

В рідному Бердичеві Валентина Медведєва працює заступником редактора благодійного Житомирського журналу “Бердич”.

На полицях її бібліотеки – твори з автографами видатних літераторів, митців: Бориса Тена, Валентина Грабовського, Івана Сльоти, Михайла Пасічника, Марії Павленко, Анатолія Кондратюка, Михайла Полюги та багатьох інших. Від авторів книг Валентина черпала наснагу  до роботи.

Життя підказує В. нові і нові теми, жодного дня журналістка не проводить, щоб не написати хоча б декілька рядків.

Якби знову обирати шлях,
Розпочати знов своє життя,
Я не знаю кращої мети,
Ніж правдиве слово віднайти.

Журналістка брала участь у випуску 2-х збірок про Бердичів “Пантеон Бердичівських імен”, – розповідь про життя бердичівської письменниці Зої Милашевської (“Обираючи шторми життя”), в другу збірку “Імідж міста в живих іменах” увійшли розповіді про бердичівську особистість Олексія Олексійовича Хилюка та Почесного громадянина міста Олексія Антоновича Огнев’юка.

Про Бориса Тена Валентина Василівна надала матеріал-спогади про спілкування з видатним літератором у книгу “Жадань і задумів неспокій”.

За останні 2 роки журналістка випустила 2 літературні збірки: “Стократка Поліського краю” про творчий шлях української поетеси Надії Кибальчич, подруги Лесі Українки, збірку “Літа, заплетені в пісні” про творчість композитора Олеся Коляди, нашого земляка.

Для дітей та онуків Валентина Василівна – взірець усіляких людських чеснот: порядності, сумлінності, працьовитості, милосердя і добра.

Ювілярка – щаслива людина, бо усе життя реалізує себе як журналістка, як письменниця, як Берегиня для родини, як просто чудова людина.

Золотий місяць-червень, родина і друзі дарують Вам, Валентино Василівно, найкращі квіти, найніжніші роси, сонячний настрій, найщиріші побажання бути здоровою, щасливою, натхненною, завжди дарувати людям свій журналістський талант.

Знов і знову у путь,
Знов про спокій забудь –
Все заради людей мого краю.
Все іду і лечу, а ідей досхочу,
Охопити весь Всесвіт бажаю.

Ольга Протасевич, член НСЖУ.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ