З глибокою печаллю, сумом та болем у серці поминаємо Гунька Миколу Степановича.

    З глибокою печаллю, сумом та болем у серці поминаємо Гунька Миколу Степановича.

    467
    0
    ПОДІЛИТИСЬ

    gunykoПам’ятаємо, любимо, сумуємо…

    З глибокою печаллю, сумом та болем у серці поминаємо нашого рідного незабутнього чоловіка, батька, дідуся, прадідуся
    Гунька Миколу Степановича
    13.05.1947 р. – 06.04.2014 р.

    Вже рік минув, як ми без тебе,
    Тому немає забуття.
    Пішов з тобою клаптик неба
    І частка нашого життя.

    Горбок землі мовчить, як все довкола
    І огортає душу тихий жаль,
    Що не побачимо ніколи
    ні твою радість, ні печаль.

    Як боляче без тебе, рідний, жити,
    Душа ридає, тужить і болить.
    Ніким тебе не можна замінити
    І сльози ллються, мов струмок біжить.

    Ми пам’ятаємо твої слова, усмішку
    І радощі, тривоги кожен раз
    Та до могили топчемо доріжку,
    Минуле ж не повернеться до нас.

    Більшої втрати немає,
    як втрата твого життя.
    Серце в печалі досі ридає,
    Немов зупиняє буття.

    Сльозами не вилити болю,
    Та й криком не вернеш тебе,
    Нічим не зарадити горю,
    Без тебе життя вже не те.

    Нехай Господь тобі дарує
    Життя те вічне, неземне
    І хай навік тебе полюбить,
    І прийме в царствіє своє.

     

    У вічній скорботі:
    дружина Клавдія, сини Олександр, Олег з сім’ями,
    внуки, правнук Денис.

    БЕЗ КОМЕНТАРІВ

    НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ