Додому НОВИНИ Влада і громада Пам’ять чебрецевого літа

Пам’ять чебрецевого літа

465
ПОДІЛИТИСЬ

Незабутня пора гарячого літа ще довго будитиме зворушливу  уяву сотням юних сердець, кому випало змістовно відпочити і оздоровитися у функціонуючому вже понад десяток років таборі при благодійній організації “Відкрите серце”. А це чарівний куточок живодайної оази неподалік од Бердичева в живописному селі Озадівка. Сюди щоліта збирає дітвору з різних регіонів України під благодійний скіпетр відпочинку і оздоровлення добре знаний серед велелюддя очільник благодійної місії “Відкрите серце”, великодушна людина, він же регіональний єпископ Української вільної церкви християн євангельської віри Петро Залізний. За роки діяльності цього осередку милосердя і добротворення тут уже побували близько десяти тисяч(!) дітей різного соціального статусу. А здебільшого це ті, хто потребує сторонньої допомоги, з багатодітних родин, діти сирітської долі.

І цьогорічне літо в таборі не було винятком, де відпочили і оздоровилися мало не чотири сотні дітей різних вікових категорій. Відрадно те, що чималий гурт таких прибув на Бердичівщину зі стражденного Донбасу, зокрема, з Артемівського регіону. Це завдячуючи благородній невтомниці, людині добротворення Ірині Піскун. Вона очільниця благодійного фонду “Оберіг-26” ось уже друге літо поспіль спроваджує  чималий гурт юних донбасівців до живописної Озадівки на відпочинок і оздоровлення. Радушними обіймами зустрічала їх Озадівка у розвіллі “Відкритого серця”. Беззмінний багаторічний адміністратор і щиросердечна людина Володимир Залізний поклопотався заздалегідь, аби все було в належному стані для перебування в таборі відпочиваючих. А решту проблем і життєдіяльних клопотів поклали на себе директор закладу, прекрасний педагог і організатор Олексій Забєлін, а його щоденним помічником була дружина – мила і привітна Ольга. Відповідальність за життя і здоров’я людей узяла на себе Олена Рильська – медичний працівник за велінням совісті й серця: чуйна, уважна, добра. Кращими із кращих ватажками дитячих осередків залишалися впродовж усіх змін організовані, тямущі, відповідальні душею за доручену справу Олександр Залізний і Олексій Симон. Що не кажи, а повсякденні турботи цих людей, котрі згадані в сюжеті, врешті, й багатьох інших були покладені на олтар найголовнішого, щоб відпочинок залишився пам’ятним.

І головному очільнику Петру Залізному це вдалося. А цьогорічне літо у “Відкритому серці” запам’ятається кожному, як особливе. Ще б пак! Адже на запрошення Петра Залізного до табору прибули вельмиповажні гості з Південної Пальміри. Це майстер спорту СРСР з боротьби самбо і рукопашного бою, легенда спорту України, володар більше сотні спортивних і державних винагород, педагог і кращий тренер України, майор органів внутрішніх справ у відставці Микола Пасічник і його беззмінний коментатор виступів, відмінник правоохоронних органів, член НСЖУ Володимир Павліченко – земляк надроссян, вихованець Погребищенської школи №2. Принагідно відзначити, що на свято зворушливої і незабутньої зустрічі прибула і делегація із подільської глибинки. На гостини зі славетним спортсменом прибула група погребищан разом з мером “столиці” Надросся Анатолієм Біликом. І не випадково, адже він особисто є активним прихильником спортивного життя, а в минулому активний футболіст місцевої команди “Колос”. Йому було цікаво поспілкуватися з легендою спорту з Одеси, до того ж почути від Миколи Пасічника, що в роки солдатської служби доля його закидала на береги Росі, де певний час у пору збирання сільгоспврожаю дислокувалася їхня рота. Він і досі з вдячністю згадує погребищенських медиків, які йому тоді вирятували життя за непередбачуваних обставин. З радістю і вдячністю сприйняв запрошення побувати у “Відкритому серці” й Костянтин Мулярчук – хліборобська легенда краю. Це багаторічний голова колгоспу села Красівки, згодом – голова Бердичівської районної ради, знаний у регіоні творець Музею хліба, який діє в його рідному селі Красівці. Чималу дещицю допомоги щоразу надає цей земносил і мудра від Бога людина на відпочинок і оздоровлення дітей у “Відкрите серце”, де, до речі, бували й відпочиваючі з краю над Россю – рікою й інших куточків Вінниччини.

А до Озадівки у “Відкрите серце” одеська спортивна легенда Микола Пасічник привіз шокуючі глядачів богатирські трюки: ходіння босоніж по битому склу, гнув сталеві полоси на шиї, сплітав мереживом двохсотміліметрові(!) цвяхи і дарував присутнім, як рукотворні сувеніри, обпалював власне тіло смолоскипами, влягався на килимок з битого скла, утримуючи на грудях міцної статури юнака та чимало іншої дивовижі мали змогу бачити присутні. До слова, цим же богатирським дивовижжям могли позахоплюватись, завдячуючи Петру Залізному, сотні дітей і їхніх наставників у сусідніх таборах. Порадували уяву тамтешніх відпочиваючих у дитячо-юнацькому таборі “Соколятко”, що в селі Скраглівка, де очільником гурту Віра Каліновська, а ще в християнському дитячому таборі “Благодать” Міжнародного українсько-норвезького благодійного фонду “Відкрите серце”, що розташований у передмісті Житомира в чарівній казці соснового лісу – директором тут Віра Баланчук. Відрадно констатувати, що в усіх згаданих осередках діти з найглибинніших куточків Поділля, Полісся, Донбасу…

– Мені дуже пощастило нинішнього літа та останніх шкільних канікул, – ділився враженнями юнак з багатодітної родини Ілля Мазурець. – З першого вересня я вже сяду за парту місцевого машинобудівного коледжу як студент. І довго ще згадуватиму останнє шкільне літо, частину якого я провів у Озадівці в таборі “Відкрите серце”. Зустрічі з цікавими людьми, екскурсії по Бердичеву, бесіди побіля вогнища, концерти – все це надовго озиватиметься теплими спогадами в серці. А найпамятніше, звичайно, це зустріч з легендою спорту з Одеси – це шокуюче враження! І спасибі доброму нашому керівнику Петру Миколайовичу Залізному, що він це влаштував для нас…

Подібних одкровень юних і дорослих душ можна було почути від багатьох. Бо таке і справді не забувається. Навіть за плином часу пам’ять цупко завжди тримає на своєму карбу найсокровенніше. І довго вона триматиме для сотень і сотень юних і дорослих сердець чебрецеве літо і нинішнього року. Бо все, що спроможне єднати людські серця в сув’язь порозуміння і доброти, це і є апофеозом щирих взаємин у повсякденні хвиль житейського моря.

Едуард Подільський, журналіст,
с.Озадівка неподалік Бердичева – Надросся