Додому НОВИНИ Влада і громада Школа на сході України розцвіла завдяки нашим військовим

Школа на сході України розцвіла завдяки нашим військовим

626
ПОДІЛИТИСЬ

Чи хто б повірив, а на сході України з далекого 97-го року існує україномовна школа. І до цього часу у ній є 11 класів, де навчається 120 учнів та працює 19 вчителів. Розповів про неї волонтерам командир військової частини – польова пошта В3231 Андрій Маліновський.

Минулого року свій внесок у життя навчального закладу у селі Бахмутка на Донеччині внесла військова частина – польова пошта В3231. Зв’язківець Олександр Журавльов розмалював класи школи та їдальню у яскраві кольори мирного життя, аби діти та вчителі приходили до них залюбки. Поза службою в армії військовий із 20-річним стажем працює художником. Навчився цьому ремеслу у Миргороді. Хобі-фах не полишав ніколи. Навіть у зоні АТО. Там, завдяки командуванню військової частини – польова пошта В3231, отримав дозвіл на роботу із пензлем у школі. Тоді, пригадує, життя дітей навколо стало веселіше, від чого і самому на душі посвітлішало.

Still0118_00014_1Олександр Журавльов розповів: “Мені дозволив там працювати мій командир. Я для дітей малював усілякі тематичні картинки. Це позитив від душі. Вони такі задоволені, дивляться на військових по-іншому, мене тепер тут всі знають як друга”.

Директор школи Олена Скоріна додає: “Він знайшов час розказати дітям про своє захоплення. Коли ми зібралися школою, він показав на диску всі свої роботи. Це була півторагодинна зустріч з дітьми. Пообіцяв, що якщо командир виділить час, то навчить дітей робити різні поробки”.

Про українських військових директор школи говорить з неабиякою довірою та надією. Жінка вдячна, що ті постійно приходять у заклад, спілкуються із дітьми, допомагають у господарських справах, відвідують шкільні свята.

Разом із Олександром Журавльовим розмальовувати стіни школи взялася її учениця. Дівчинці настільки припало до душі малювання, що зі своєю першою роботою під наглядом старшого вчителя вона впоралася.

У школі відпускати у відпустку в Бердичів Олександра не хотіли. Кажуть, настільки потоваришували із ним, що сумуватимуть абсолютно усі.

Still0118_00015_1Директор школи каже: “Ми йому на згадку подарували хрестик, щоб той був для нього оберегом. Ми хочемо, щоб його родина знала: у нього тут теж є люди, які його люблять”.

Наших військових у Бахмутці полюбили. Тому намагаються не лише теплим словом зустріти, а й пригостити чимось смачненьким.

Олена Скоріна говорить: “Щопятниці ми печемо для них пиріжки, щоб вони могли пригадати той домашній затишок, відчули, що ми їм вдячні. Ми писали їм вірші. А на День села приїжджав ваш духовий оркестр, який слухало все село. Бажаю, щоб вони швидше повернулися в свої родини, щоб їх оточували близькі і рідні, а вони зробили для нас все, щоб ми відчули спокійне і мирне життя”.

Чимало учнів школи через війну зростають наразі у неповних родинах. Волонтери подарували їм ящик тушонки, який у них лишився. Адже діти не винні у тому, на чиїй стороні воювали їхні батьки.

Юлія Сінєльнікова, Віталій Яремчук

Still0118_00009_1 Still0118_00016_1