16 квітня минає рік, як не стало нашого дорогого чоловіка, батька, дідуся
Шелухіна Анатолія Петровича
Перестало битися твоє добре серце, у котрому вистачало тепла для всіх.
Ти пішов із життя, залишив нас у розпачі, дім став пусткою, а життя втратило свої барви.
Немає таких слів, щоб висловити свою печаль. Скільки не мине часу, ти завжди будеш поряд із нами. Спи спокійно.
Вічного тобі життя у Царстві Небеснім та спокою твоїй душі.
Вічносумуючі: дружина Юля,
донька Світлана, зять Олександр
та онуки Аліна, Іллюша.