3 травня мине 1 рік з дня смерті
Руденка Олега Володимировича.
Синочку, світ затьмарився від сліз,
Ти в спогадах зі мною скрізь.
Як тяжко горе це нести,
Прости мене, що не змогла тебе спасти.
Тебе немає, серце плаче,
Душа згорьована болить.
Ми кожен день тебе чекаєм
І виглядаємо щомить.
Коли помирають діти,
Жахливішої втрати нема,
Сонце не так світить,
Душу вкриває пітьма.
Сумуючі: дружина, син, мама,
дядя Павло, сестра Надя,
племінниці Іра і Юля та їх сім’ї.