Анатолій Кондратюк. …І СПОКІЙ

    Анатолій Кондратюк. …І СПОКІЙ

    58
    0
    ПОДІЛИТИСЬ

    …І СПОКІЙ

    Пам’яті АТОвця Андрія Писаренка

    У мозок стукав Іловайськ,
    Сичала Волноваха.
    Не знав до того смертних ласк,
    А тут – як розпанахав.
    З холодним потом на чолі
    Вгризався у заграву,
    Вростали в руки важелі,
    Корилась грізна САУ.
    Війна тут справжньою була,
    А не якась – гібридна,
    І справжня кров із ран текла,
    І стогін: “Мамо, рідна…”.
    Тут не було чужих смертей –
    А друзів-побратимів.
    Той біль не скинеш із плечей,
    Як зайву одежину.
    Той біль і в рідному краю
    Не втопиш в оковитій…
    І ось за правду, за свою,
    Жорстоко був побитий!
    У мареннях – сліпа межа
    І дні навпіл роздерті…
    Шукала спокою душа –
    Знайшла його… у смерті.

    24 березня 2018 р.
    А.Кондратюк.

    БЕЗ КОМЕНТАРІВ