Бердичівський район: футбольні перспективи

Бердичівський район: футбольні перспективи

135
0
ПОДІЛИТИСЬ

У вересні 2018 року футбольна команда ДЮСШ Бердичівського району розпочала свої виступи у першості юнацької обласної ліги з футболу. Тож про виступ команди у першому колі змагань, а також про перспективи поговоримо з одним із тренерів команди – Володимиром Синяком, за плечима якого сорок років тренерського стажу і досвід роботи в футбольному клубі ФК “Шахтар” (Донецьк).

– Нашу розмову розпочнемо з розповіді саме про Вас. Отже, розкажіть коротко про себе.

– Бердичівський район не є для мене чужим, – говорить Володимир Синяк. – Батьки мої з села Маркуші, і до школи я ріс у селі, а навчаючись в старших класах грав за команду села Маркуші у той період, коли в ній грав футбольний самородок – Олексій Бесараб, який, на жаль, рано пішов з життя…

Кілька слів про свою тренерську діяльність: працювати я почав у Козятині, де підготував не одну плеяду чемпіонів та призерів як обласних, так і республіканських змагань. Мої вихованці грали і сьогодні грають на професійному рівні як в Україні, так і за кордоном. У 2007 році отримав запрошення працювати у ФК “Шахтар” (Донецьк). За яких обставин? Моя команда гравців 1992-1993 р.н. стала чемпіоном Вінницької області з міні-футболу, де, до речі, ми обіграли команду Калинівки, за яку грав нинішній гравець ФК “Динамо” (Київ) Віталій Буяльський. Після фіналу вся команда переїхала до одного з спортінтернатів, де хлопці добре проявили себе в іграх на першість України серед юнаків. Одного з моїх вихованців, який, до речі, зараз грає у Франції, запросили на перегляд селекціонери Футбольної Академії ФК “Шахтар” (Донецьк), і я, як перший тренер, мав його супроводжувати. Там познайомились, поспілкувались, а через півроку мене запросили працювати до ФК “Шахтар”, Футбольну Академію якого очолили фахівці з Нідерландів. Спочатку пройшов співбесіду, а згодом і випробувальний термін. У підсумку, до моменту реорганізації у 2013 році, коли фахівці з Нідерландів переїхали в “Кайрат” із Казахстану, відпрацював у клубі сім років.

– У чому полягала Ваша робота?

У пошуку талановитих, у футбольному плані, дітей. Тож я радий тому, що давав можливість і шанс реалізувати себе у футболі дітям із сімей з невеликими матеріальними статками. Для прикладу, Іван Зотько з Чуднова у минулому році підписав контракт із іспанською “Валенсією”, Павло Оріховський із Червоноармійського району є гравцем клубу “Арсенал” (Київ), Андрій Лисенко дебютував у складі національної збірної України з футзалу на чемпіонаті Європи. нині в дублюючих складах в “Шахтарі” грають Максим Андрющенко та Олексій Кащук, а Віталій Сільченко – у львівських “Карпатах”, Артем Поспєлов – у “Маріуполі”.
Далі не бачу сенсу перераховувати, це окрема тема для розмови і вона пов’язана не лише з роботою в ФК “Шахтар”, але й із співпрацею з ФК “Металіст” (Харків), коли там працював Мирон Маркевич.

– Тоді повернемось до головної теми – футбольної команди ДЮСШ Бердичівського району.

– Є команда юнаків 2005-2006 р.н., з якою ми працюємо з Юрієм Легким. Він не лише фанат своєї справи, але й великий патріот Бердичівського району. У нас є спільна мета – створити команду, яку поважатимуть в області.

Якщо говорити про виступи, то при тому, ще не досконалому підборі виконавців ми проявили себе непогано. Вважаємо, що у другому колі ми повинні значно додати.

– Банальне запитання: а чи є в нашому районі футбольні таланти?

– А куди ж без них? Ось конкретний приклад: у жовтні ми проводили першість шкіл із міні-футболу, і в селі Никонівка побачили двох юнаків, які за своїм ігровим потенціалом відповідають рівню першості України серед юнаків. Кілька років тому такими талантами були Микола Трохімчук із Швайківки та Ярослав Байда з Райок, якого, до речі, викликали на перегляд до футбольної Академії “Шахтаря”.

Якщо говорити безпосередньо про нашу команду, то географія футболістів, яких ми залучали, чи залучаємо до команди, досить значна. Посудіть самі: Райгородок, Велика П’ятигірка, Озадівка, Романівка, Швайківка, Скраглівка, Рея, Старий Солотвин, Новий Солотвин, Гришківці. Ще один дуже важливий момент – працюючи в ФК “Шахтар” я спілкувався не лише з кращими тренерами України, але й із фахівцями з Нідерландів, Великобританії. В їх висловлюваннях червоною ниткою проходить теза, що робота тренера оцінюється не на “вході”, де дітям по 8-12 років і всі вони закохані у футбол, всі вони талановиті та перспективні, а на “виході”, коли футболісту виповнюється 20-21 рік. На жаль, ми часто бачимо ситуацію, коли юні футболісти, які у 8-12 років подавали надії, просто не “доживали” у футбольному житті до 15-16 років. Тож основний акцент у своїй роботі ми робимо на підготовку людей до дорослого футболу, а далі багато залежить від того, кому як пощастить у житті.

У нас є перспективні гравці з хорошим футбольним інтелектом, але яких ще треба, не форсуючи події, довести до потрібного рівня та зберегти при цьому їхню індивідуальність. Тож є над чим працювати.

Матеріал вийшов за сприяння Сергія Сторожука.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ