Саме таке запитання висіло у повітрі на виїзній зустрічі голови райдержадміністрації Петра Яригіна з мешканцями Бистрика та Житинець.
А передісторія цього така. Ще в радянські часи тут, в центрі села побудували двоповерхове приміщення, де розміщувались сільська рада та контора колгоспу. З часом воно спорожніло. Тому виник задум реконструювати будову під школу. Адже нині учні туляться в непристосованих тісних класах, що дуже контрастує з розміщеним поряд хоч і невеличким, але зручним, затишним гарно обладнаним дитячим садочком, яким опікуються сільська рада та місцеві фермерські господарства. До речі, при його огляді директор школи з захопленням вигукнула: “Справжній райський куточок!”
Тому ще у 2012 році на реконструкцію школи з державного бюджету виділили 12 млн. грн. Виготовлено відповідний проект і розпочались роботи. Проте, з різних причин завершити їх не вдалося і неосвоєні кошти повернули в бюджет держави. З того часу пройшло більше шести років…
Нині в школі навчається 120 учнів. Вона за кількістю учнів з 30-и навчальних закладів району посідає п’яте місце. Окрім цього у селі проживає більше вісімдесяти дітей дошкільного віку. Звичайно, прихильники оптимізації можуть сказати, що доцільніше було б перевезти учнів у сусідні бердичівські 11-у та 8-у школи. Але категорично проти цього батьки дітей, та й вищеназвані школи не зможуть прийняти додатково таку кількість учнів.
Окрім того, а що ж буде з приміщенням? Відкрити ресторан чи казино? Чи чекати, що його розберуть по цеглині, як це вже сталось із багатьма тракторними парками та фермами?
А чому б не взятись за дану справу спільно, використовуючи співфінансування держави-області-району та місцевого бюджету? І присутні на зустрічі місцеві мешканці згодні з цим. І навіть готові взяти участь у цьому проекті. Зокрема, беруться власними силами провести внутрішні роботи в тій частині приміщення, де вже проведено основні роботи. Також вони звернулись до голови райдержадміністрації з проханням вирішити питання передачі котельні в комунальну власність села, де вони планують власними силами облаштувати спортзал.
Хоча питання реконструкції школи було гострим та наболілим, але зустріч відбулась у спокійній, виваженій обстановці. Сторони слухали одна одну. По завершенні Петро Яригін запевнив присутніх, що зробить все залежне від нього, щоб питання реконструкції школи таки зрушило з місця.
Хочеться сподіватись, що учні, які навчаються у старій Бистрицькій школі та оволодівають амбітною державною програмою “Нова школа”, з часом продовжать навчання у просто новій школі.
Володимир Кравченко.
