Важка шапка Мономаха…

Важка шапка Мономаха…

248
ПОДІЛИТИСЬ

Щоразу згадую цей відомий афоризм, коли все частіше бачу стомлене, засмучене обличчя нашого Президента. І є від чого йому тривожитись. Адже крім нищівної критики опонентів його все частіше підставляють необдумані репліки, виступи, пояснення, а то й скандали його соратників по команді. Та й ноша, яку він взяв, обіцяючи мир, майже непосильна. Світова практика свідчить, що багаторічні свого часу війни Англії та Франції, чи Німеччини та Франції скінчились лише тоді, коли ці держави стали економічно сильними, і найголовніше – знайшли підтримку своїх дій всередині власного суспільства.

У нас же, поки йде дискусія «війна до перемоги, чи компроміс заради миру», досягти прогресу вкрай важко. Тим більше на зовнішньому фронті, якщо навіть всередині країни немає єдності щодо мови, церкви, культури, історії.

Пора вже зрозуміти, що всі війни та конфлікти рано чи пізно закінчуються компромісами з обох сторін. Згадаймо В’єтнам, в якому виросло ціле покоління з автоматами в руках, яке десятиліттями воювало спочатку з французами, згодом з американцями. Колишній сенатор США Джон Маккейн, будучи свого часу військовим льотчиком, був збитий у небі В’єтнаму та тривалий час перебував у полоні. А що зараз? Прагматичні економічні інтереси перебороли взаємну ненависть, і нині за допомогою американських та китайських інвестицій В’єтнам стрімко ввірвався у стрій «азіатських тигрів».

Тому дуже хотілося б, щоб і в нас політики і суспільство об’єднались навколо економічних інтересів і допомогли Володимиру Зеленському вивести країну на шлях розвитку. І могли б йому в цьому допомогти наші політики-важковаговики, які нині знаходяться в жорсткій опозиції. Якщо це вдасться, то переможцями стануть всі – і влада, і опозиція, і народ.

І буде привід для посмішки Президента…

Володимир КРАВЧЕНКО.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ