Чому в Україні, як ніде в світі, ми спочатку захоплюємося своїми вождями, а потім з таким же завзяттям нещадно їх критикуємо? Більш-менш гідно пішов з посади президента Леонід Кравчук. А всі інші – Кучма, Ющенко, Янукович пішли зі скандалами. Абсолютна більшість виборців висловила свою недовіру і Петру Порошенку, якого п’ять років тому з ентузіазмом обрали ще у першому турі. А Зеленського, який ще не встиг приступити до своїх обов’язків, теж вже почали критикувати.
Чи всі вони якісь не такі? Чи може ми? Можливо відповідь на це у “Книзі духовної мудрості” Мирослава Дочинця: “Чому Мойсей вів свій народ до країни Добра сорок років, коли можна було пройти увесь цей шлях за сорок днів? Тому що за цей час мало народитися нове покоління з новим розумінням законів життя. Так і в нашій країні: поміняли ми прапори, однак звички залишились старі, і поки ми не змінимо свого ставлення до праці, до людей, до Бога, доти не зможемо побудувати державу порядності й добра, хоч кого б не обрали своїм провідником, навіть самого Мойсея”.
Мабуть, у великій мірі слід погодитись з цією думкою.
Володимир Кравченко.
