Відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану” від 01.07.2010 р. та Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 24.12.2010 р. (далі – Правил) державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєння їй прізвища, власного імені та по батькові.
Державна реєстрація народження проводиться не пізніше одного місяця від дня народження дитини за усною чи письмовою заявою батьків чи одного з них, а в разі смерті батьків або в разі якщо вони з інших поважних причин не можуть зареєструвати народження – за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває.
Якщо дитина народилась у подружжя, дружина записується матір’ю, а чоловік батьком. У разі встановлення у порядку, передбаченому чинним законодавством, режиму окремого проживання подружжя дитина, народжена після спливу десяти місяців, не вважається такою, що походить від її чоловіка. У цьому випадку при пред’явленні дружиною копії рішення суду про встановлення для подружжя режиму окремого проживання державна реєстрація народження дитини проводиться за заявою матері відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, можуть подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі – ДРАЦС) заяву про визнання батьківства до народження дитини. У такому випадку до зазначеної заяви додається довідка закладу охорони здоров’я про вагітність жінки.
У статті 125 Сімейного кодексу України зазначено: якщо батько та мати дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документів закладу охорони здоров’я про народження нею дитини, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути також нотаріально засвідчені.
За відсутності заяви матері та батька дитини про визнання батьківства, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, самою дитиною, яка досягла повноліття, а також особою, яка вважає себе батьком дитини.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень відділу ДРАЦС вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Відповідно до пункту 19 глави 1 розділу ІІІ Правил якщо мати дитини, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, під час державної реєстрації народження заявляє, що її чоловік не є батьком цієї дитини, і у зв’язку з цим просить не вказувати його батьком в актовому записі про народження, її прохання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви чоловіка та дружини про невизнання чоловіка батьком дитини, а також заяви матері та батька дитини про визнання батьківства. Якщо чоловік, який перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, не може особисто з’явитись до органу ДРАЦС для подання такої заяви, то його заява, яка підтверджує, що він не є батьком дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, може бути подана через представника або надіслана поштою. Повноваження представника мають ґрунтуватись на нотаріально посвідченій довіреності.
Якщо дитина народилась до спливу десяти місяців з від дня припинення шлюбу (смерті, розірвання шлюбу) або визнання його недійсним, державна реєстрації народження дитини проводиться у такому самому порядку, як і державна реєстрації народження дитини, батьки якої перебувають між собою у шлюбі. У випадках, коли мати дитини під час державної реєстрації народження заявляє, що її колишній чоловік не є батьком дитини, і у зв’язку з цим просить не вказувати його батьком, її прохання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви чоловіка та дружини (колишнього подружжя) про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини, а також заяви матері та батька про визнання батьківства. Якщо колишній чоловік матері дитини не може особисто з’явитись до органу ДРАЦС для подання такої заяви, то його заява, яка підтверджує, що він не є батьком дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, може бути подана через представника або надіслана поштою. Повноваження представника мають ґрунтуватись на нотаріально посвідченій довіреності.
Відповідно до пункту 20 глави 1 розділу ІІІ Правил якщо дитина народилась до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після державної реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, батьком дитини в актовому записі про народження зазначається чоловік матері в повторному шлюбі. У цих випадках батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставі спільної заяви попереднього чоловіка матері дитини та чоловіка у повторному шлюбі про визнання батьківства та заяви матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.
Стаття 130 Сімейного кодексу України передбачає, що у разі смерті чоловіка, який не перебуває у шлюбі з матір’ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень відділу ДРАЦС вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
При вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів цивільного стану про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Н.М. Новікова,
провідний спеціаліст відділу ДРАЦС
