Додому НОВИНИ Влада і громада Вони дбають про нас

Вони дбають про нас

565
ПОДІЛИТИСЬ

Ось і пройшла остання неділя жовтня, а з нею – свято автомобілістів. Українцям нині не до свят і привітань – підвищення цін, тарифів, неоголошена війна та багато чого іншого не дають підстав, не дають радості для життя. Але в цей день пасажири-селяни вітали тих, хто став для них майже членом родини, ласкаво звертаючись до завжди усміхненого, привітного Володимира, спокійно-зосередженого Вані – водіїв Іванковецького маршруту “Володінька”, “Ванінька”;  мудрого, врівноваженого, доброзичливого Сергія Овчара, водія, який сполучає Маркуші та Райгородок з Бердичевом, добродушного Олександра та чітко, як хронометр, відпрацьовуючого кожен свій рейс по шляху його слідування Бердичів-Озадівка Леоніда, пасажири котрого можуть без годинника точно знати час. Радянське? 9.15, 10.30 і тому подібне. І добре, що все-таки, незважаючи ні на що, вітали, бо всі наші водії – аси, справжні професіонали і, основне – добрі люди.

А от є категорія працівників, без спілкування з котрими ніхто не зможе виїхати з Бердичева (крім тих, що чекають на зупинках окрай міста). Це працівники автовокзалу №2 або, як звикли говорити, автостанції. Хто ж їх вітав? На жаль, одиниці. А даремно: ці люди також високопрофесійно виконують свою роботу заради нас, пасажирів. А яка нині важка праця з людьми! Адже щоденно автостанція на Ширшова обслуговує до 3 тисяч чоловік за день. І тому така гарна і усміхнена касир Оксана Андріївна (вона вже стала психологом за десятки років спілкування з пасажирами – знає, що добре слово, приязний тон розмови й щира посмішка (або суворість з невихованим отримувачем квитка) багато значить. І тому від віконця кас, за якими Оксана Андріївна, Наталія Василівна, люди виходять спокійнішими, врівноваженішими, навіть усміхненими.

А прекрасні Олени? Не випадково нарекли цим ім’ям і Олену Степанівну Березак і Олену Миколаївну Мазур, – вони і красиві, і мудрі. У них виробились свої короткочасні правила спілкування з пасажирами. І це спрацьовує.

А на посадочній площадці свої героїні. Іноді, особливо на Різдво і на Великдень, пасажири несуться таким бурхливим потоком, що можуть знести і посадочного диспетчера. І доводиться їм, бідним, ставати на турнікети або ж перевіряти наявність і відповідність квитків на східцях автобуса (вийти з нього – це також геройство та мужність). Ось і проявляють його достойно Наталія Сергіївна, Зінаїда Леонідівна, завжди коректні, об’єктивні, вчиться у них і новоприйнята делікатна Людмила.
Пасажири засвоїли: ніяких викрутасів з Галиною Петрівною бути не може. Білет, і тільки білет, тоді ти пасажир. Всі диспетчери здійснюють швидко посадку пасажирів, шана їм за це.

А в автостанції свої працівниці, котрі забезпечують чистоту і порядок, три Володимирівни (нині дві). Анна, Людмила, Тетяна! Відповідають своєму імені по-батькові, завжди володіють ситуацією, територією. А Віра Олексіївна вірить: пасажири стануть ввічливішими, більше дбатимуть про чистоту, адже бачать майже ідеальний порядок в довірених їй та Тетяні Володимирівні приміщеннях. Надзвичайно скромна Тетяна Володимирівна, ваша праця також піднімає настрій пасажирам. Хай все воздасться вам сторицею. А як забути про таких же делікатних, скромних працівниць-касирів Житомирського напрямку сестер Марину та Юлію. Ввічливі, стримані, відповідальні дівчата давно завоювали серця пасажирів маршруту Бердичів-Житомир.

Жіноче царство! Хай у ньому завжди панують мир, дружелюбність, взаємовиручка! А чоловіки? Єдиний! Але який! Заслужений автомобіліст України Довгий Анатолій Васильович – начальник автостанції. Оновлений графік рейсів. Об’яви постійні та змінні, що відображають додаткову інформацію, гарно оформлені кімнати відпочинку водіїв й кабінет начальника. Добрий ремонт в приміщенні каси, нововведення (вже давно касири видають квитки на всі рейси). Це все праця Анатолія Васильовича. В приміщенні станції можна купити від насінини до будь-якої дитячої забавки, дівчачої радості, жіночої принадності; відремонтувати мобільні телефони, купити газети і журнали, канцтовари, замовити пам’ятники. І хліб біля дверей в автостанцію. І випічка неподалік. І новий кіоск “Хот-дог” в симетрії з права до кіоску в зруб зліва.
А нещодавно обладнано прекрасний пандус. Тільки коли б з водою не вихлюпнути маля. На вулиці під навісом майже немає місця для пасажирів, щоб захиститися від сонця чи дощу.

Тож зі святом вас, шановні водії і працівники автостанції №2. Ми, пасажири, цінуємо й шануємо вас. Миру, щастя, процвітання та здоров’я вам та вашим родинам.

Від імені пасажирів Неоліна Крищук.