«Все, що має початок, має й кінець» – саме така думка виникає щораз, коли в Бердичеві відбуваються чергові видимі жителям зміни. На цей раз – архітектурні, адже 27 серпня у місті приступили до розбирання відомого багатьом ігрового містечка, що знаходилось на вулиці Вінницькій поряд із торговим комплексом «Новий світ».
Історія цього комплексу розпочалась у середині 80-х, коли місцева влада поставила перед собою завдання покращити умови відпочинку в одному з мікрорайонів міста, відомому як «Дитячий світ». Назва мікрорайону цілком умовна, і походила вона від універмагу, який за декілька років до того звели наприкінці вулиці Свердлова, а нині Вінницької. І як частенько бувало за радянської влади (але й нині про цю традицію не забувають), завдання звести дитячий комплекс доручили підприємствам, установам та організаціям міста. За пайової, звичайно, участі.
Спроєктував комплекс архітектор Леонід Мущицький. Завдання є, фонди виділено – от і спорудили нашвидкуруч ігровий комплекс під назвою «Казка» з невеликим кафе у вигляді фортеці, ігровим комплексом та фонтаном, які обрамляла декоративна стіна з баштою.

У липні 1988 року новозбудований комплекс передали на баланс міського комбінату громадського харчування та міського парку культури і відпочинку імені Тараса Шевченка. Міськпобуткомбінат розмістив тут невеличке кафе, а парк відпочинку слідкував за загальним станом комплексу, періодично проводячи косметичний ремонт.
Давно вже немає міськпобуткомбінату, та й парк відпочинку, перебуваючи в приватних руках, до містечка не має ніякого відношення – йому в оренду цей комплекс не передавали. От і перетворився із часом комплекс на захаращену пустку, порослу бур’янами, а фонтан взагалі зник. Нині приміщення колишнього кафе займає Хрестовоздвиженський храм ПЦУ, ігрове містечко знаходилось у напівзруйнованому стані.
Ігрове містечко розбирають. А зовсім скоро (дай Бог!) на його місці з’явиться православний храм. І священники обіцяють, що поруч із храмом з’явиться місце, яке обов’язково сподобається і дітям також.
Все, що має початок, має й кінець. І завжди кінець – це ознака початку чогось нового.
Анатолій ГОРОБЧУК