Додому НОВИНИ Влада і громада Вірш-присяга воїнів народу України

Вірш-присяга воїнів народу України

68
ПОДІЛИТИСЬ

В попередніх номерах газети ми друкували повні материнської тривоги і любові поетичні рядки до своїх синів-воїнів. У свою чергу від них у відповідь лунали слова вірності своєму військовому обов’язку та подяки своїм родинам.

А сьогодні до вашої уваги так би мовити вірш-клятва Збройних Сил України до українського народу.

ТИТАНИ

Ми небо тримаємо на плечах:
Титани – у помислах, душах й серцях!
Не боячись забуття й скам’яніння,
Отак стоїмо не одне покоління.
Так вічність в думках ми рахуєм роками
І губим себе, і стираєм віками,
За горизонтом, невидимі оку,
Ми варту несемо без ліку і строку.
Залишивши будь-яку волю й бажання,
Не прагнучи слави, подяк і визнання,
Склепіння небес опустили на руки,
Прирікши себе на довічнії муки.
Ми небо тримати самі зголосились
Для всіх, хто живе, і ще не родились,
Ми тіло і душу у жертву приносим,
Натомість, для себе нічого не просим:
Лиш щастя краплину у Ваших очах,
Й весь світ ми триматимем так на плечах;
Лиш радість від Вашого миру й спокою,
Лиш сотні віків без воєн і бою,
Лиш тиху молитву в вечірню годину,
Любов і прощення за кожну сльозину,
За сутінки – промінь, за темряву – день,
За крихту зневаги – десятки пісень!
Лиш трохи надії для Ваших дітей
Й вогонь у серцях, що здобув Прометей,
Ви лиш пам’ятайте, що десь і колись
Ми небо тримати для Вас присяглись!

Наталія ЗАХАРЧУК-МАКАРЧУК

Воїни обіцяють українцям тримати небо на своїх плечах… І з кожною кулею, яка зупинила чиєсь серце, з кожною сльозиною, пролитою матерями, дружинами та сестрами, кожною гримасою болю та страху осиротілих дітей нація дедалі стає згуртованішою і сильнішою. Щоправда, платимо за це зависоку ціну – житті наших батьків, синів, чоловіків, коханих…

Володимир КРАВЧЕНКО