ГАРНИЙ ЮВІЛЕЙ ГАРНОЇ І МУДРОЇ ЛЮДИНИ

ГАРНИЙ ЮВІЛЕЙ ГАРНОЇ І МУДРОЇ ЛЮДИНИ

63
0
ПОДІЛИТИСЬ

У народі кажуть, що найвища наука життя – це мудрість. І опанувати цю науку можуть лише люди з глибоким розумінням справжніх людських цінностей, люди з великим серцем і благородними помислами.

Усе це має колишній директор гвардійської ЗОШ №12, хороший наставник для молоді, професіонал у своїй справі, а найголовніше, просто гарна людина –

Михалевич Валентина Вікторівна,

день народження якої припадає на початок нового року – першого січня. Цього разу відзначає славний ювілей, який зітканий із років, щедрих на справжню доброту і чисту любов, на незрадливу щирість і сонцесяйну теплоту.

На великій планеті, ім’я якої – Життя, відшукала свою зоряну стежину, по якій іде несхитно і гідно. Завжди виконувала все добросовісно та якісно. Як нагорода за це – Золота медаль після закінчення ЗОШ №3 міста Бердичева, Червоний диплом за блискучі знання, отримані у вузі, Ленінський стипендіат за високі досягнення у галузі науки, незмінний староста, шанований працівник у комсомольських і партійних органах. Ніколи не боялася труднощів і відповідальності. Тому і була призначена директором ЗОШ №12 у не легкий для нашої держави час. Дев’ятнадцять років була незмінним її мудрим очільником.

У Валентини Вікторівни є якась притягальна сила у характері, в манері розмовляти чи то з дітьми, чи то з дорослими, в умінні слухати, розуміти, співпереживати і при потребі обов’язково допомогти.

Уважна, м’яка у стосунках з людьми. Але ставала твердою і непохитною, коли йшлося про дуже важливе, що стосувалося роботи, дітей. Валентина Вікторівна – не прибічник усілякого примусу у стосунках з підлеглими. Людина має сама зрозуміти, що це її обов’язок. А почуття обов’язку набагато вище від сили наказу.

Раптово і несподівано вривається у життя зріла осінь, кладе літа наші у покоси. Але проростають вони ніжним зелом у дітях. Так, гарні сходи дала житейська нива: виріс вихованим і працелюбним син Віктор, любов до вчительської професії передалася дочці Анні, яка зараз є нашою колегою – учителем географії,люблять і поважають свою бабусю п’ятеро внуків.

Вдячні Валентині Вікторівні сотні колишніх її учнів-випускників за мудрі поради, доброзичливість і компетентність. Цінують колеги за делікатність душі, аристократизм глибоких думок, за світло доброти в очах, за феєрверки тонкого гумору, замішаного на великій любові до людей.

Отож квітує нива нашого ювіляра гарними справами. Схиляють упокорено голови ваговиті, налиті тугими зернами мудрої чистоти і чистої мудрості літа-літечка.
Хай Ваше життя, шановна Валентино Вікторівно, буде освячене міцним здоров’ям, рясним щастям, зрілою радістю від зустрічі з прийдешніми днями, сповненими добра і краси!

Повага буде завжди від людей і вдячність за усе, що Ви зробили.
Нехай прийдешній світлий ЮВІЛЕЙ
Вам додає Надії, Віри, Сили!

З шаною та повагою,
Управління освіти Бердичівського виконавчого комітету,

міська профспілка працівників освіти і науки,
адміністрація, профспілкова організація ЗОШ №12,
голови первинних профспілкових організацій,
педагогічна громадськість міста,
вчителі-педагоги поважного віку, друзі, колеги.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ