Два закони, які могли змінити час.

Два закони, які могли змінити час.

315
0
ПОДІЛИТИСЬ

Минулого сесійного тижня Верховна Рада України розглянула і прийняла ряд резонансних законів. Серед них – питання правового статусу окремих територій Донбасу, введення миротворчих військ ООН в Україну, регулювання діяльності акціонерних товариств, у яких є частка держава. Всі вони вже не раз обговорювалися на різних політичних ток-шоу, у засобах масової інформації, лунали різні думки з боку політичних експертів та оглядачів.

Проте, поза увагою громадськості залишилися два інших закони, які, без перебільшення могли стати резонансними і багато у чому визначальними. Могли стати, але поки такими не є, бо парламент, хоч і розглянув ці законопроекти, але достатньої більшості голосів для їх прийняття у депутатів не знайшлося.

Вже у найближчі тижні, а то й дні, тарифи на житлово-комунальні тарифи в Україні знову могли зрости у кілька разів. Це сталося б, якби парламент минулого сесійного тижня таки пристав на урядову пропозицію і підтримав законопроект №2262, яким пропонувалося внести ряд змін до кількох законів, котрі регулюють діяльність у сферах теплопостачання і житлокомунпослуг.

Здавалося б, до законів пропонували внести тільки незначні зміни, всього по кілька слів. У одному випадку – доповнити назву національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, надавши їй законодавче право регулювати і енергетичну сферу. А у іншому випадку, пропонувалося виключити із ряду законів лише три слова: “без відповідного відшкодування”.

І коли зміна назви вказаної комісії дійсно є актуальною, то інша пропозиція могла спустошити гаманці українців у рази.

Про що мова? Нині звідусіль ми чуємо, що тарифи на світло, газ, воду, квартплату нижчі від собівартості і є економічно-необгрунтованими. Навіть очікуване зростання вартості електроенергії і газу з початком квітня, за словами представників галузі, далеке від собівартості. І хоча нас вже попереджають про подальше зростання тарифів, але заспокоюють, що це робитиметься поетапно, протягом кількох років. Підстави для таких заяв дають діючі закони, які дозволяють встановлювати тарифи, нижчі від економічно обґрунтованих за умови відповідного відшкодування із бюджету.

Але, як вже зазначалося, урядовці пропонують виключити із закону ці три слова: “без відповідного відшкодування”. У результаті, встановлювати тарифи, нижчі від економічно-обгрунтованих, в Україні було б просто заборонено. А це означало б, що тарифи на світло, газ, воду, квартплату і т.п. одразу зросли б у кілька разів.

Піти на такі умови народний депутат України Олександр Ревега не міг і разом з колегами-парламентарями не підтримав пропоновані зміни. На щастя, голосів для прийняття цього закону не вистачило, тож він загалом не прийнятий. Поки-що.

У лютому Олександр Ревега провів ряд зустрічей із представниками громад 63-го виборчого округу. Скрізь звучали різні питання та пропозиції, але були й такі, які однаково болючі для мешканців як Бердичівщини, так і Андрушівщини, Попільнянщини, Ружинщини, та й, певно, всієї України. Головне з них – земельні відносини на селі. Після того, як парламент наприкінці минулого року прийняв ряд змін у Податковий та Бюджетний Кодекси, чи не єдиним джерелом формування сільських бюджетів є плата за землю. Бо податок з доходів фізичних осіб у сільських громад взагалі відібрали, а з акцизу на продаж тютюну і алкоголю багато не збереш. Проблема тільки у тому, що сільські ради, маючи, на папері, широкі повноваження, по суті, не наділені жодним правом розпоряджатися землями громади. Ті території, які знаходяться поза межами населеного пункту, знаходяться у компетенції обласних та державних структур. Доходить навіть до того, що сільські голови просто не знають, кому і хто виділив землю поруч із селом: перед ними ніхто не звітує і податки, відповідно, не платить.

Така ситуація була не завжди: кілька десятиліть поспіль право розпоряджатися всіма землями громади (у тому числі – поза селом) належала місцевим радам. Але новий Земельний Кодекс, який почав діяти із початком століття, таке право у селян відібрав. Повернути його, відповідні зміни до законодавства і просили у Олександра Ревеги сільські голови округу.

У парламенті вже зареєстровано відповідний законопроект (№1159), активну участь у його опрацюванні брав Олександр Ревега. Цей законопроект ще потребує подальшого удосконалення та у ньому є принципове рішення: сільським громадам повертають право розпоряджатися ВСІМА землями, які відносяться до сільської ради – і у самому населеному пункті, і поза ним.

На жаль, минулого тижня, коли парламент взявся до розгляду цього законопроекту у сесійній залі, голосів для його прийняття не вистачило. Та це не значить, що питання знову відкладено у довгий ящик – повернутися до його розгляду депутати планують вже на найближчих пленарних засіданнях.

Прес-служба народного депутата України.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ