Додому НОВИНИ Культура Дивовижний світ вишивок майстринь міста на виставці у Музеї історії Бердичева

Дивовижний світ вишивок майстринь міста на виставці у Музеї історії Бердичева

649
ПОДІЛИТИСЬ

Візерунки долі на рушниках, лики святих, сюжети та образи вишитих картин, неповторність пейзажів, уквітчані “маком-цвітом” сорочки переносили в барвистий світ краси, фантазії і натхнення на виставці у Музеї історії м. Бердичева. Прекрасні творіння добрих рук місцевих майстринь, здавалося, випромінювали світло…

Буяла кольорами зала –
Прекрасна вишивка цвіла,
Душа раділа і співала
В промінні світла і тепла…

Відвідувачі тихо ходили виставковою залою, зупиняючись біля вишитих робіт, довго розглядаючи їх. Однаково були вражені майстерністю бердичівлянок люди поважного віку та учнівська і студентська молодь. Відкриття зібрало педагогів та вихованців музичної і художньої шкіл, вчителів, учнів та студентів і голів профспілкових організацій навчальних закладів міста.

“Ця виставка відкрита напередодні святкування Дня Перемоги, – звернувся до глядачів директор Музею історії м. Бердичева Павло Скавронський. – Вона присвячена всім ветеранам: війни, праці і Збройних Сил України. Хочеться, щоб їх порадувала творчість наших майстринь: Лариси Возняк (на жаль, нині покійної), Тамари Цаплюк, яка перебуває на заслуженому відпочинку, голови Бердичівського міськкому профспілки працівників освіти і науки Анжели Цвєткової, листоноші Наталії Литвинчук, членів профспілкової організації ЗОШ № 6 Тамари Карпової та Ганни Лодято, працівників Бердичівського коледжу промисловості, економіки та права Тетяни Волобуєвої, Ольги Деревицької, Тетяни Іванченко, Зорини Істюнькіної і Тетяни Шеренгової. Для створення подібних робіт, в яких бачимо своєрідність візерунків та орнаментів різних регіонів України, потрібні талант, неабияке терпіння і час. Це розмаїття передає чудову колірну гаму творів вітчизняного мистецтва. Щира подяка директору БКПЕП Івану Демусю та директору школи № 6 Людмилі Патій за сприяння в проведенні виставки”.

За словами заслуженого майстра народної творчості України, художниці Ольги Дзюрбей, виставка відкрила чимало нових імен: “Враження – неперевершені! Всі роботи – рукотворне диво! Заслуговують на увагу рушники Анжели Микитівни Цвєткової, з якою ми дружимо багато років. Я відкрила сьогодні для себе нові грані її творчої особистості. Вражають роботи з рослинними, тваринними і геометричними орнаментами. Вишивки – це споконвічні українські традиції, в них, як і в піснях, – душа нашого народу”.

Голова Бердичівського міськкому профспілки працівників освіти і науки Анжела Цвєткова згадала той час, коли маленькою дівчинкою вчилася вишивати: “Сама осягала ази цього мистецтва. Вишивання заспокоює, відволікає від щоденних проблем і дає відчуття гармонії. Нам слід зберігати для нащадків старовинні візерунки, техніки вишивки та багатство кольорів”. Понад сто різноманітних робіт створено руками Анжели Микитівни, вона готова поділитися секретами своєї майстерності з усіма, хто хоче навчитися мистецтву вишивки, яку називають “поемою життя, закодованою вічністю в узорах”…

Немає поруч із нами талановитої бердичівської вишивальниці Лариси Володимирівни Возняк… Частинка її щедрої душі й тепло великого серця живуть у прекрасних картинах жінки, які надав для виставки її син В’ячеслав. Чоловік майстрині Зиґмунд Йосипович Возняк – у минулому один із кращих гравців команди “Прогрес”, а згодом – її тренер, для мешканців міста він залишився людиною-легендою. Двадцять восьмого квітня у Бердичеві проходило велике футбольне свято. Ілля, онук славного подружжя, знайшов час, щоб побувати на мистецькій події і розповісти про свою улюблену бабусю.

Семидесятисемирічна Тамара Цаплюк , чиї вишивки розійшлися світом і є в приватних колекціях її друзів в Америці, Італії та Франції, натхненно розповідала про захоплення, що стало частиною життя: “З дитинства опановувала техніку рішельє, також вишивала подушки й серветки. Люблю дарувати свої роботи людям. У мене троє дітей, дочки теж вишивають. Маю шестеро онуків, дехто з них уже захопився цим мистецтвом. А одна онука є переможницею обласних конкурсів”. Тамара Іванівна любить вишивати картини великих художників, над “Джокондою” трудилася протягом місяця. Вона пам’ятає свої перші роботи і трепетно зберігає схеми ще 50-х років. Взагалі, говорить жінка, вишивання – досить трудомісткий і витратний процес, іноді потребує використання близько півсотні кольорів.

Понад 80 робіт 11-и вишивальниць – лише невелика частка скарбниці мистецьких надбань міста. Відвідувачі довго не розходилися, роздивляючись творіння майстринь та обмінюючись враженнями. Дивувала палітра кольорів в роботах Лариси Возняк, від пейзажів Тамари Карпової віяло теплом і затишком, оживали квіти, вишиті стрічками, на картинах Тетяни Волобуєвої, краса візерунків рушників Анжели Цвєткової викликала добрі думки і почуття…

Заслуговують на увагу вишиванки вчителів профспілки ЗОШ №6 Лодято Ганни Степанівни, Карпової Тамари Миколаївни.

Директор музею Павло Скавронський вручив подяки всім учасникам виставки, пообіцявши, що бердичівлян чекають нові зустрічі з талановитими земляками.

Виставка триватиме три тижні: по 18-е травня, коли світ відзначатиме День вишиванки – свято української самобутності і національної єдності.

Вікторія Кучерява