Додому НОВИНИ Культура Добром зігріте серце

Добром зігріте серце

650
ПОДІЛИТИСЬ

koz_image001Є люди, немов зорі, освітлюють шлях іншим. На перший погляд непомітні, а насправді душа їх широка як море, безмежна як небокрай. Саме таким і був журналіст Леонід Іванович Козінчук. Був… Невимовно важко усвідомлювати, що його вже немає. Та й понині він в наших серцях, серцях читачів та радіослухачів. Із завжди привітною посмішкою, спокійним і впевненим голосом. Доброзичливий, товариський, завжди готовий прийти на допомогу.

Радіослухачі області, Бердичівщини й досі пам’ятають його репортажі, розповіді про людей праці – своїх земляків, про визначні події рідного краю. А хіба можна забути його вірші – експромт, іскрометні, влучні.

Леонід Іванович був нагороджений Золотою медаллю української журналістики.

Мав багато щирих друзів в усіх верствах населення міста та бердичівського району.  Його передчасна смерть вразила всіх, хто знав його.

koz_image003І ось 13 листопада залі міської бібліотеки зібрались друзі, читачі бібліотеки, а також і ті, хто працював з ним на радіо та в газеті “Радянський шлях” (нині “Земля Бердичівська”) для вшанування пам’яті члена НСЖУ, автора книги “…І я проросту зеленлистом”, виданої рік тому. І звучали слова захоплення, подяки, щирі розповіді про Козінчука Л.І з уст Медвєдєвої В.В., Пасічника М.П., Лук’янюк О.М., Кондратюка А.О., Коляди О.В., Протасевич О.М. А той, про кого йшла мова, дивився на присутніх з кольорового портрета своїм звичним вивчаюче-доброзичливим поглядом і ніби промовляв: “Спасибі, люди. Живіть і за  мене довго та щасливо.

Проясниться усім нехай обрій,
Щоб у душах буяла весна,
Кожній зичу людиноньці добрій,
Аби мрії здійснились сповна.
Нехай чистими будуть вам роси,
Смуток хай не мережить чоло,
Хай усякому дасть Бог, що просить,
Щоб довічно вам добре було!”

Валентина Медведєва,
Неоліна Крищук.