Додому Поминаємо... Дорогого чоловіка, тата, дідуся Макарчука Петра Пвловича пам’ятаємо, любимо, сумуємо за ним…

    Дорогого чоловіка, тата, дідуся Макарчука Петра Пвловича пам’ятаємо, любимо, сумуємо за ним…

    1158
    ПОДІЛИТИСЬ

    makarchukДорогого чоловіка, тата, дідуся
    Макарчука Петра Павловича
    пам’ятаємо, любимо, сумуємо за ним…
    с. Скраглівка.

    Спи, наш рідний, кровиночка мила,
    Хай сонце зігріває душу твою.
    Господь хай обійме, до себе пригорне
    Тебе, наш рідненький, там у раю.
    Ти жив усміхаючись, пішов не прощаючись…
    Коли ти втрачаєш рідну людину,
    Земля утікає з-під ніг
    І серце пече, і зникає надія,
    Ти втратив частинку себе.
    І хочеш кричати від болю,
    Упасти, сховавшись, втекти,
    Не бачить, не чути нікого,
    Усіх і себе проклясти.
    Тебе немає, любий тату,
    Ми не вірим, що помер.
    Ти крізь життя ішов із нами
    Та вже самотні ми тепер.
    Розбилися усі надії
    І мрії зникли в цей момент,
    В душі лунає голосіння
    І біль зжирає серце кожен день.
    Не чути більше голосу твого,
    Не бачим блиск в твоїх очах.
    Закрились двері у земне життя,
    Відкрилася дорога Вічного Буття.
    І де не ступим, де не глянем,
    Ми чуєм голос, бачим усмішку твою.
    Ми не чекали, що так рано
    Відчуєм пустку, смуток, самоту.
    А ми не вірим, що тебе немає,
    Бо у серцях наших ти живеш.
    Тебе не бачим, але відчуваєм,
    Що разом з нами ти ідеш.
    Ми молимось за тебе, тату,
    І свічку світла запалимо,
    І в Бога ласки тобі бажаємо,
    Бо щиро ми тебе кохаємо…

    Вічносумуючі: дружина, діти, внуки.