Наша рідна, наша люба, в «соснах» лікарня та велична споруда поліклініки. Нині їх очолює Віталій Вікторович Добровольський, котрий з гідністю, наполегливо продовжує шлях свого батька, який багато років був головним лікарем міської лікарні, будівничим обласного Житомирського госпіталю ветеранів війни, а згодом – і головним лікарем.
Успадкувавши кращі риси батьків: чуйність, доброзичливість, врівноваженість, Віталій Вікторович перейняв й батьківське вміння керувати. Він – справжній лідер, спрямовує колектив на роботу по поліпшенню здоров’я населення. Опікується медичними працівниками стаціонару та поліклініки, забезпечує діяльність господарчої частини і харчоблоку. Прекрасний фахівець вищої категорії, який понині є оперуючим лікарем ортопедом-травматологом, застосовує свої знання та досвід в операційній.
У 2014 році йому довелося пізнати жахіття війни, брав безпосередню участь з надання медичної невідкладної допомоги пораненим бійцям АТО. І понині з вдячністю згадують побратими. Гарним лікарем вважає Віталія Вікторовича медичний директор, лікар-хірург-онколог Інна Володимирівна Мельник. Віддавши 11 років служінню районній медицині, Інна Володимирівна зарекомендувала себе добрим знавцем полосної хірургії, постійно поглиблює знання з урології, торокальної хірургії, ортопедії, мамології, онкології. Вона вродлива, рішуча і наполеглива, владна і ніжна, співчутлива. Важкохворі пацієнти після спілкування з Інною Володимирівною (її щирої посмішки, добрих слів, запевнень в покращенні здоров’я при умові виконання всіх призначень набувають віру в перемогу над хворобою. «Наша Інна йде», – часто лунає в палатах, коли в коридорі роздається її бадьорий голос. Чимало одужавших вважають її членом своїх родин. Інна Володимирівна – права рука директора – вміє і знає, де знайти спонсорів з гуманітарною допомогою та продуктами харчування. Вміє згуртувати колектив в найскладніших умовах. У неї всі на своєму місці, кожен знає обов’язки і бездоганно їх виконує. Медичні сестрички – ніби бджілки.
Театр починається з вішалки, а лікарня – з приймальні. Відкриваючи двері кабінету директора, бачимо привітну чарівну пані (правильно нарекли її батьки Людмилою). Людмила Анатоліївна розуміє, що кожний папір – це, в якійсь мірі, частинка життя, частинка долі працівників лікарні та поліклініки, тому бережно ставиться до всього. Працюючи на цій посаді 29 років, безпомилково знає кожного. Не загубила жодної заяви, наказу, пропозицій, відомчих листів. До всіх відвідувачів ставиться шанобливо, з гідністю, не зважаючи на посаду, вік і ранг.
Старший інспектор з кадрів Ольга Володимирівна, гідна та достойна, зосереджена на роботі з кадрової політики.
А як не згадати про головну медичну сестру Лозінську Ольгу Іванівну?! Маючи 51 рік трудового стажу в лікарні, вона компетентна, знаюча всі нюанси медичної роботи медичних сестер, вимоглива і справедлива.
Щоденно поспішають до цих будівель заклопотані мешканці сіл громад Бердичівського району та прилеглих територій. Тут панує аура доброзичливості до пацієнтів. Лікарі добре розуміють специфіку життя сільських мешканців і тому забезпечують якнайшвидше обстеження пацієнтів у день звернення.
Хворі впевнені, що лікарі негайно встановлять точний діагноз, а згодом медичні сестри та молодші медичні сестри швидко своїми діями допоможуть поліпшити їх стан здоров’я.
На першому поверсі поліклініки майже стерильна чистота. Ось і зараз пройшла молодша сестра-прибиральниця зі своїми знаряддями праці. Скільки ж десятиліть наводять блиск та лоск сестри Марія та Надія?! Дякуємо їм!
Вам до реєстратора? Ось вона, Тамара Петрівна, яка вчасно видає амбулаторні картки та з шанобою пояснить, в якому порядку краще проходити медичний огляд.
Реєстратор Софія Анатоліївна (44 роки стажу в районній лікарні) володіє всіма видами комп’ютерної технології. Вона обізнана з різними видами робіт, які виконує вчасно і ретельно.
Поряд кабінет проведення електрокардіограм. Ставна ошатна медична сестра Тетяна Федорівна привітно зустрічає кожного, хто завітав до неї на дослідження. Тетяна Федорівна ділиться своїм досвідом з колегою Світланою Іванівною.
Чимала черга перед кабінетом УЗД, де працює молодий, але досвідчений спеціаліст Євген Євгенович Чумак, котрий добре знає людський організм та фіксує недуги за допомогою діагностики. Допомагає фіксувати дослідження в електронній та паперовій формах усміхнена та привітна медична сестра Наталія Миколаївна.
Щоденно велелюдно перед кабінетами лікаря-травматолога та хірурга. Пацієнти, записані на прийом до лікаря-хірурга вищої категорії Мирончука Андрія Петровича, котрому завдячують поверненням до повноцінного життя тисячі пацієнтів, впевнені, що й з ними також буде все гаразд. Він приваблює своєю харизмою, компетентністю, багаторічним досвідом, знанням надбань світової хірургії. Обіймаючи посаду головного лікаря, доклав багато зусиль по збагаченню матеріально-технічної бази лікарні, збереженню робочих місць медичного персоналу, залученню кращих фахівців до роботи в медичному закладі. Його прекрасні помічниці медсестри Лариса Анатоліївна та Лариса Миколаївна душевно виконують свої обов’язки, намагаються кожному хворому якомога безболісніше провести маніпуляції та перев’язки. В цьому кабінеті панує аура теплоти до хворих.
Приємно завжди зайти в кабінети поліклініки, де помічниці лікарів, сестри медичні Ірина Іванівна Сукач, Антоніна Вікторівна Болела, Світлана Василівна Слюсар, Олена Володимирівна Лукасевич, привітні та доброзичливі, готові в будь-яку хвилину надати кваліфіковану допомогу хворим.
Лікар-уролог, В’ячеслав Андрійович Тихоміров, молодий фахівець, вислуховує кожного відвідувача, звертає увагу на найдрібніші деталі, щоб, опираючись на результати аналізів, обстеження УЗД, правильно встановити захворювання та призначити оптимальне лікування, яке б не опустошило кишеню хворого та якнайшвидше наступило полегшення – зник біль. Поряд з урологом – його помічниця Ірина Йосипівна: прекрасна вродлива жінка, гармонійна у всьому, як у Чехова: у неї благородна душа, філософські думки, завжди готова простягнути руку допомоги тим, кому це потрібно. Вона шанує розумних та гідних людей, бо сама така ж.
Бачу поважного лікаря-ендокринолога Надію Іванівну Короткову і вкотре вражаюсь бездонністю її прекрасних карих очей, в яких і відблиск розуму, і зацікавленість пацієнтом.
«Схід – справа тонка, а мозок – справа темна» – так заявив лікар-невролог Соловйов Віктор Анатолійович. Бажаємо, щоб його неврологічний молоточок чітко окреслював рефлекси, безпомилково вказуючи на діагноз. Ви перемогли самого себе, а найвища перемога – саме ця.
Ось і четвертий поверх. Швидкою ходою крокує Галина Іванівна Габзовська. Хто скаже, що ця тендітна жіночка має більше 80 років стажу за копітку, в певній мірі, ризиковану працю в рентгенкабінеті?!
Не можу оминути кабінет-лікаря рентгенолога Сичова Сергія Миколайовича, щоб, відкривши двері, не сказати: «Найнижчий уклін Вам, Лікарю!» Сергій Миколайович має хобі. Розуміється на образотворчому мистецтві: картини, намальовані ним, прикрашають як його власний, так і кабінет рентгенологічних досліджень. А як не привітатись з Оксаною Генріхівною Зайцевою, завжди чарівною, приємною, відповідальною, вишукано одягненою.
Швидко піднімається східцями в бездоганно випрасуваному костюмі (як і належить керівникові клініко-діагностичної лабораторії) Юрій Леонідович Токарев. Перш за все – Юрій – як Юлій Цезар – все встигає: і біохімію зробити, покерувати своїм жіночим царством: підказати, вказати, спланувати та інше. По друге, чи знаєте Ви, що люди, маючи ім’я по-батькові «Леонідович» чи «Леонідівна» – це талановиті люди?
В дверях лабораторії знайома постать. Людмила Андріївна Ткачук! Досвідчений фельдшер-лаборант, наставник молоді – Яни, Лариси, Наталій, Ірини. Людмила Андріївна Ткачук присвятила 37 років праці районній лікарні. Патріот свого робочого місця, бездоганно виконуюча лабораторні дослідження, заслужила повагу колег та хворих. Наталія Миколаївна Гуріна – в минулому активна учасниця художньої самодіяльності, має 39 років стажу в клінічній лабораторії.
Зінаїда Миколаївна Яценко – досвідчений спеціаліст, керівник, заслугою котрої є створення високопрофесійного колективу. Саме вона запросила Лисяка Валерія Олександровича віддавати свої вміння, знання, ділитися талантом (котрим нагородив його сам Господь) з колегами та пацієнтами. Молодий фахівець лікар-хірург дантист Валерій Олександрович в будь-який час доби надасть кваліфіковану стоматологічну допомогу жителям району, в тому числі безпосередньо в палатах стаціонару лікарні.
Віктор Володимирович Котенко! Вам безліч людей завдячують поверненням з того світу. Надзвичайно відповідальний, вдумливий, вболіваючий за кожного, хто потрапив в реанімацію, Ви стали зразком дбайливого ставлення до хворих. Займаючи посаду завідувача відділення анестезіології та інтенсивної терапії, працюючи більше 30 років в відділенні, Ви згуртували колектив , який працює в найскладніший момент життя людини.
Вадим Михайлович Бабич, перейнявши досвід та знання лікаря-терапевта Лідії Олексіївни Яцети, працюючи над підвищенням своєї медичної кваліфікації, здобув заслужений авторитет серед жителів району. Його незмінні помічниці медичні сестри Майя Йосипівна та Валентина Степанівна своїми вправними рученятами миттєво безболісно проводять маніпуляції і бездоганно виконують свої обов’язки.
Вадим Михайлович – справжній господар свого відділення. Дбаючи про гармонію в палатах та рекреації, разом з сестрою-господаркою створили справжній затишок для лікування військовослужбовців та хворих жителів сіл.
А чи може обійтися медичний заклад без людей господарської ланки? Михайло Миколайович – електромонтер, Бог освітлення, завжди вчасно лагодить електричне обладнання. Завдяки його постійній профілактичній роботі бездоганно працює ліфт, що дає змогу маломобільним хворим діставатись до потрібних лікарів.
Четверо операторів котельні (спасибі вам, шановні, дай Бог тепла домашнього) забезпечують тепловий режим лікарні.
А колективу харчоблоку – окремий уклін та найкращі побажання міцного здоров’я, довголіття. Ваша кулінарна майстерність, різноманітність страв, виготовлених вами, кухарями, до смаку хворим району, військовим та маломобільним переселенцям. Всі насолоджуються запашними чаями та какао і згадують Вас добрим словом, адже Ви також запорука успіху в лікуванні. А однією з складових задоволення медичних працівників від роботи є фінансове забезпечення. Саме цим займаються наші бухгалтери. Молодий фахівець Лілія Анатоліївна сказала, що вона задоволена стосунками в колективі, і так охарактеризувала головного бухгалтера Любов Адамівну: порядна, вимоглива, справедлива.
То ж не бійтесь, шановні громадяни, приходити в поліклініку та лікарню ! Не станьте статистикою до вислову: «Американець лікується за 3 роки до передбачуваної хвороби, а українець – за три дні до смерті. Згадаймо: кого найбільше поважали на селі? Священика, лікаря, вчителя.
Поважайте ж себе, лікарів, цінуйте своє здоров’я, адже воно – запорука всього. Ви достойні гарної медицини районної лікарні ! Будете здорові ви – збережеться і господарство, буятиме город. Будуть навідуватись до вас діти і онуки. Дозвольте побажати вам бути здоровими, мати щастя жіноче, чоловіче, материнське, батьківське. Хай розум буде добрим ваш, а серце мудрим буде!
З повагою, Неоліна КРИЩУК
