Додому НОВИНИ Влада і громада ЗАМПОТЕХ

ЗАМПОТЕХ

459
ПОДІЛИТИСЬ

За простонародним визначенням його посада називається зампотех. На вигляд міцно збитий, повнощокий, життєрадісний Ярослав Леонідович Топчій постійно знаходиться у русі. В цьому році у нього “кругла дата” – двадцять п’ять років служби у Збройних Силах України, тобто має повне право піти на заслужений відпочинок. “Ще не той час, щоб пенсіювати”, – говорить мені. І зазначає: “Буду новий контракт підписувати – війна, та й людей в частині поки що не вистачає”. Чверть століття в армії, багато це чи мало – нехай кожен визначить сам.

Ми спілкуємось в “Volkswagen T4”, де він перебуває в ролі водія, прямуючи за “КамАЗом”-бензовозом. “КамАЗ” прямує до місця дислокації ремонтної роти, яка обслуговує цей сектор зони АТО. Вантажівка часто зупиняється, і зампотех разом з водіями длубається “під капотом” машини. Усувають поломку й мандрують далі. З вихлопної труби бензовозу клубами вилітає дим – то, скоріш за все, догорають мишині гнізда, тих самих мишей, які сточили електричну проводку автівки.

Розмовляємо про різне: і про службу, і про життя. Ярослав Леонідович згадує воєнні події, в яких судилося брати участь, але наголос робить на людях. Загалом, спогади про війну проходять через призму зустрічей, знайомств, спілкувань. Він “пережив” усі шість хвиль мобілізації, які за характером були багато в чому несхожі й індивідуальні, а все через контингент людей, які закликалися на військову службу. Зампотех уособлює етапи мобілізації за окремо взятими особистостями, з якими йому довелося долати воєнні негаразди технічно-ремонтного та паливно-мастильного забезпечення. Зараз постачання запчастинами до техніки та ПММ у Збройних Силах України суттєво змінилося на краще і продовжує налагоджуватись як у зоні АТО, так і в ППД. Однак друзі, а вірніше – побратими, котрі з’явилися протягом трьох років війни, продовжують підставляти плече в скрутні часи в особистому житті, та й в роботі.

– По мобілізації до нас приходили різні люди, в тому числі й добровольці, які мали одну або дві вищих освіти, налагоджене життя, добрий матеріальний статок й патріотичні переконання. Яскравим прикладом таких чоловіків є мої колишні підлеглі Дмитро Подоприхін та Володимир Войтенко.

Дмитро має у Києві власну СТО, на якій безкоштовно проходять поточне технічне обслуговування та ремонт волонтерські автомобілі підрозділу. До речі, всі подібні транспортні засоби Ярослав Леонідович зареєстрував і поставив на облік зі всіма необхідними документами. Останній ремонт позашляховика “Ford” обійшовся Дмитру Подоприхіну в 6400 грн. Грошей він, звичайно, не взяв.

Володимир Войтенко – дуже заможна людина, а службу проходив на посаді водія. “Технар від Бога”, – оцінив його талант Ярослав Топчій. І стисло охарактеризував: “Справжній патріот”.

Прийшовши добровольцем захищати країну в найтяжчий час, на початку війни, Володимир придбав за вісімнадцять тисяч доларів “Mercedes-Benz Sprinter”, щоб використовувати його для потреб підрозділу… В зоні АТО мікроавтобус і вичерпав свій технічний ресурс.

Під час ротації, коли підрозділ проходив бойове злагодження на полігоні в Дівичках, двигун одного з “ЗІЛів” – серце машини – перестав працювати. Тоді за телефонним дзвінком свого колишнього командира, полишивши власні справи, Володимир Войтенко примчав на дорогущому джипі з Києва до Дівичок. Поставив “діагноз” автомобілю і, в прямому сенсі засукавши рукави, почав ремонтувати.

Разом із цими хлопцями Ярославу Леонідовичу довелось побувати під обстрілами, коли снаряди пролітали над їх головами та лягали неподалік. Бачив їх витримку та характер, разом з багнюки витягували “колеса”, та під дощем і в мороз ремонтували свій пересувний автопарк.

Вони постійно спілкуються в телефонному режимі, під час зустрічі ніяково витирають скупі сльози радості. Ярослав Топчій все ще в армії, а побратими вже в цивільному житті – це два паралельних світи. Однак розуміють один одного з півслова, між стрічками стриманих емоцій. І не гірше за психолога можуть дати один одному душевну розраду і пораду в тяжкі хвилини життя.

Ось такий вийшов не за правилами жанру нарис про одного з зампотехів 26 абр – Ярослава Леонідовича Топчія.

Олег КАЛАШНІКОВ,
прес-служба 26 абр