“Зелені” жнива у Бистрику та слушні пропозиції аграрія

“Зелені” жнива у Бистрику та слушні пропозиції аграрія

334
0
ПОДІЛИТИСЬ

Після завершення збирання ранніх зернових настав період так званих “зелених” жнив, тобто, силосування кукурудзи, що проводиться в небагатьох господарствах району, які розвивають тваринницьку галузь. Серед таких – фермерські господарства у селі Бистрик.

Розмовляємо з керівником фермерського господарства “Сєргій-С” Сергієм Вахнюком.

Коротка характеристика-досьє: Сергій Олександрович Вахнюк, 37 років, з яких останні 15 років успішно очолює фермерське господарство. Як депутат районної ради, завжди відстоює інтереси аграріїв, селян району, інколи можливо і надто емоційно, але в межах регламенту. Про таких говорять: “міцний горішок”.

– Сергію Олександровичу, при всіх існуючих проблемах все-таки аграрний комплекс України виявився найбільш конкурентоздатним із-поміж усіх галузей народного господарства. Щорічно нарощуючи обсяги продажу зерна, надає у скарбницю держави чималі валютні надходження. Що скажете з цього приводу?

– Зверніть увагу, Ви щойно сказали фразу “продаж зерна”. А потрібно було б, щоб не зерно ми продавали, не сировину, а продукти переробки зерна: борошно, крупи, олію, вермішелі, тобто, продукцію з високою доданою вартістю. Це ж саме стосується і продукції тваринництва. Невже сусіди-білоруси розумніші за нас? Їх молочна продукція заполонила ринки Росії, та й у нас також користується популярністю.
Здійснюючи глибоку переробку рослинницької та тваринницької продукції ми зменшимо ціни на неї для внутрішнього споживача, матимемо змогу вигідно експортувати за кордон.

Саме тому розвиваючи тваринницьку галузь, яка значно затратніша, ніж рослинництво, ми у перспективі плануємо переробляти її та реалізовувати.

– Де ще, на Вашу думку, аграрії втрачають кошти?

– Наведу лише один приклад. Нині на весь сільськогосподарський сезон наше господарство закуповує 180 тисяч літрів пального. Якщо вартість 1 літра пального становить у середньому 27 гривень, то з них 8 гривень йде на так званий транспортний, або інакше, дорожній податок. Начебто благородна мета – побудувати нові, чи відремонтувати старі дороги.

Але ж ми, аграрії, та наша техніка, на відміну від далекобійників та представників інших професій, практично не їздимо по автодорогах, а обробляємо землю, працюємо на полях. То чому б ці 8 гривень, а для нас це майже 1,5 мільйона, надати не на міфічні дороги, яких ми не бачимо, а не повернути нам, у територіальну громаду? З тим, щоб ми врахували ці кошти у планах соціально-економічного розвитку села та змогли б заасфальтувати вулиці наших сіл. І ми, і наші мешканці наяву бачили б результати відрахувань на дороги. Це була б справжня децентралізація, коли кошти, зароблені у громаді, виділяються на її розвиток. Окрім того, знизилася б і собівартість нашої продукції, а відтак і ціни на неї…

А що думаєте Ви, шановні читачі нашої газети та відвідувачі її сторінки у мережі Facebook, з приводу цієї пропозиції аграрія?

Володимир Кравченко.

Для кожного орендодавця за їх бажанням господарство виділяє безкоштовно тюковану солому.
Одна з багатьох скирт тюкованої соломи для потреб тваринництва.
Стадо корів на випасі.
Молоді, але вже досвідчені майстри хліборобської справи, Олександр Машкович і Віктор Гаврилюк на “Маралі” силосують кукурудзу.
Проводиться закладання силосної маси в яму.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ