Зупинись. Поклонись Ветерану

Зупинись. Поклонись Ветерану

688
ПОДІЛИТИСЬ

Багатостраждальна Україна… Хто тільки її не намагався поневолити. Зокрема, у роки Великої Вітчизняної саме вона була епіцентром оборонних, вкрай виснажливих для німців боїв за Київ, Одесу, Севастополь та інших міст. А в наступальних операціях по визволенню Європи приймали участь аж чотири Українських фронти. А це значить, що мільйони українців лягли в землю своєї та чужих країн.

Зараз є чимало «диванних» аналітиків та політологів, які саме у цей час намагаються кинути камінь вже в неживих наших батьків та дідів, обвинувачуючи їх у непрофесійних діях та великих втратах під час війни. Краще б вони проаналізували, чому і хто винен у безславній здачі Криму і бездарних операціях в Іловайську та Дебальцевому, де загинули наші воїни. А ми повинні пам’ятати і шанувати пам’ять тих, хто загинув у тій та нинішній війнах. Адже і зараз, на жаль, нерідкими стали випадки, коли вандали руйнують пам’ятники і стели, присвячені загиблим у зоні АТО і ООС. А ці хлопці у чому винні?

Зупинись. Поклонись Ветерану… В місті та районі шанують пам’ять про загиблих. І наймасовішим у Бердичеві було вшанування у День Перемоги. Але, на жаль, з-за карантинних заходів зробити це 9 травня не вдасться. Проте, навіть у цей час освітяни міста започаткували операцію «Зупинись. Поклонись Ветерану», в ході якої покладають квіти до стел та пам’ятних знаків, присвячених загиблим героям і Другої світової, і АТО/ООС. Відбудуться також зустрічі з ветеранами, солдатськими вдовами, також вручення подарунків.

«Не бійся правди, хоч яка гірка»

Було раніше та й нині, на жаль, нерідко бувають випадки, коли влада та деякі високопосадовці чинять тиск та критикують окремі засоби масової інформації та журналістів. Але ж ми повинні брати приклад з демократичних країн, якими бажаємо стати. Зокрема, Сполучених Штатів Америки, де деякі впливові і популярні газети нещадно критикують президента Трампа. Він їм теж їдко відповідає, але не переслідує. І це правильно, адже в кожній критиці можна знайти зерно істини. І дуже вірно з цього приводу написала в свій час Ліна Костенко:

Але не бійся прикрого рядка,
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
Не бійся смутків, хоч вони, як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
Бо в цьому схибиш – то уже навіки.

Володимир КРАВЧЕНКО.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ