Додому НОВИНИ Влада і громада Зі славним ювілеєм!

Зі славним ювілеєм!

509
ПОДІЛИТИСЬ

Першим був не поет і не геній,
Першим був простий чоловік,
Він ходив по землі зеленій
І між іншим хлібину спік.

mihalchuk_01Це один з улюблених віршів Юрія Давидовича Михальчука, який відзеркалює його людську сутність. Перший не той, хто залишив позаду за собою інших, а той, хто своєю працею живить суспільство. Юрій Давидович і сам вміє працювати та цінує працю людей. Він звик усе в своєму житті здобувати працею. Ще будучи дитиною, залишившись без батька, зрозумів, що надіятись тепер він може лише на самого себе. Після закінчення 7 класу продовжив навчання в Бердичівському машинобудівельному технікумі, але тяга до землі, до праці агронома взяла своє. Юрій Давидович продовжив навчання в Житомирському сільськогосподарському інституті, став першим колгоспним стипендіатом. В інституті він виявив і успішно реалізовував задатки лідера і набув таку необхідну для цього рису: принциповість. Ось один із епізодів його життя. Викладав у той час в інституті філософію Володимир Мулява, він користувався повагою та авторитетом у студентів. І ось, як грім серед ясного неба, звістка про те, що цього викладача збираються виключити з партії та звільнити з роботи. Як стало відомо згодом, причиною незадоволення викладачем з боку ректорату стала його участь у зборах біля пам’ятника Т.Г. Шевченку в Києві. На партзбори запросили студентів-активістів, щоб вони підтримали лінію партії. Серед цих студентів був і Михальчук Ю.Д. І от, коли йому надали слово, на здивування керівництва вузу, він виступив на захист викладача, інші студенти теж не злякались і сказали те, що думали. Хоча опального філософа з партії таки виключили, але з роботи звільнити не наважились.

Після закінчення інституту Юрій Давидович повертається в рідне село з великим бажанням працювати та змінювати все на краще.

З того часу і донині все його трудове життя пов’язане із Бердичівським районом. Він починав свою діяльність в колгоспі села Мирославка, а згодом не тільки принципово та добросовісно виконував покладені на нього обов’язки, але й виявляв ініціативу у різних сферах життя села. За його ініціативи був створений один із перших в нашому районі вокально-інструментальний ансамбль “Слов’яни”, знаний не тільки на Бердичівщині, але й в області. Разом із головою колгоспу Горячим С.Є. був палким ініціатором і безпосереднім реалізатором будівництва стадіону “Колос”, який нині є районним.

mihalchuk_02
Юрій Михальчук (другий справа) серед жниварів.

Ставши головою радгоспу в селі Гришківці, ініціював будівництво приміщення нинішньої гімназії, при ньому було здійснено реконструкцію дитячого садка. За його активної участі побудовано стадіон із штучним покриттям на території гімназії. Доклав чимало зусиль для підтримки розвитку хокею на траві в нашому районі, був почесним президентом хокейного клубу.

З іменем Юрія Давидовича пов’язане впровадження сучасних методів господарювання, він став одним з перших керівників госпрозрахункового орендного тепличного господарства.

Юрій Давидович – це людина, яка все своє свідоме життя займає активну громадянську позицію. Він обирався депутатом сільської ради, чотири рази депутатом Бердичівської районної ради, з 2006 по 2010 був головою районної ради. Саме в цей час були розроблені символи нашого району та встановлене звання “Почесний громадянин Бердичівського району”, прискорився процес газифікації населених пунктів та зроблено чимало інших добрих справ.

У 2010 році Юрій Давидович вийшов на заслужений відпочинок, маючи 41 рік трудового стажу, але і сьогодні залишається активним учасником громадсько-політичного життя нашого району, в курсі всіх важливих подій. Його й досі хвилює стан екології району, адміністративно-територіальна реформа тощо. Саме тому в 2016 році рішенням сесії Бердичівської районної ради Михальчуку Ю.Д. присвоєно звання “Почесний громадянин Бердичівського району”.

Юрій Давидович – агроном не тільки за освітою, а й за покликанням. Це розумієш, коли побуваєш у нього вдома: тут і теплиця, і город, мов дослідна ділянка, виноградник, овочевий сад, охайні газони, море квітів. А ще це місце, яке притягує до себе всю його родину, бо він чоловік, який заради кохання наважився круто змінити своє життя. Люблячий і водночас вимогливий батько, готовий на все заради дітей, надійний друг та товариш.

24 лютого 2017 року Юрій Давидович відзначає свій 70-річний ювілей. Зичимо Вам усіх людських гараздів, міцного здоров’я, любові від дружини, дітей та внуків, шани та поваги від людей та наснаги і далі робити людям добро. Спасибі, що Ви є серед нас.

З повагою, сім’я Бабійчуків