З болем у серці та печаллю поминаємо нашого дорогого тата, чоловіка, брата
Івасюка Володимира Вікторовича,
з дня смерті якого 23 квітня мине 10 років.
Нема тебе, хоч скільки хочеш клич,
Сама печаль повисла над землею.
У світі серед безлічі облич
Вже не зустріти усмішки твоєї.
Не заросте ніколи та стежина,
Що провела тебе в останню путь,
Похилиться зажурена калина
І добрим словом люди пом’януть.
Царство тобі Небесне. Нехай Господь благословляє твій вічний сон.
Вічносумуючі: дружина, діти і рідні.
