З великою печаллю та болем у серці поминаємо нашу найдорожчу, найріднішу, незабутню донечку, маму, дружину, сестричку
Ющенко Світлану Анатоліївну,
з дня смерті якої 17 листопада мине 1 рік.
Пішла з життя ти дуже рано,
Оставила свій слід.
І треба нам прожити
Заради діточок твоїх.
На серці така туга –
Не можна передать.
Як можна з цим прожити,
Дочурочка моя?
Проходять дні і вже годочок
Як ти пішла від нас,
Наш рідний ангелочок
Із неба дивиться сміясь.
Ти зірочка на небі –
Ясніше від усіх,
Приходь до нас снігами,
Дощами восени,
Пахучими трояндами,
Які любила ти.
Ми будем пам’ятати,
Ніколи не забуть
Твою усмішку ніжну
І доброту твою.
На фото ти смієшся,
Неначебто жива,
Дочурочка ріднесенька,
Як тяжко без тебе нам.
Вічносумуючі: мама, тато, чоловік,
доньки Аліна і Віка, брат з сім’єю,
сестричка Аня, дядя Міша.
