Пам’ятаємо. Любимо. Сумуємо.
З великою печаллю та болем у серці поминаємо найдорожчих, найрідніших, незабутніх нам батьків
Галайчука Володимира Павловича
07.03.2002 р. та
Галайчук Галину Опанасівну
12.03.2006 р.
Не хочеться вірити, що вас немає з нами і ніколи не буде. Порожньо без вас у домівці, порожньо у серці. Та лишилась любов, добра пам’ять про вас і нестримний біль втрати. Важка хвороба раптово забрала вас назавжди від нас. Гірко і боляче усвідомлювати, що ніколи ви не зустрінете нас на порозі рідної домівки, не усміхнетесь, не привітаєтесь. Ніякими словами не передати тяжкий біль і вічну скорботу про вас.
Поки ми живі, ви з нами. Пам’ять і любов ніколи не згаснуть у наших серцях. Вічний спокій світлій душі у Божому царстві.
Хто знав – згадайте.
Хто пам’ятає – пом’яніть.
Вічносумуючі: діти, внуки, правнуки, свати.
с. Половецьке.