З великою печаллю і болем у серці поминаємо найдорожчу людину, люблячого чоловіка, сина, батька, дідуся
Швеця Петра Васильовича,
з дня смерті якого 20 серпня мине 40 днів.
Як боляче без тебе, рідненький, жити.
Душа ридає, тужить і болить.
Ніким тебе не можна замінити,
І сльози ллються, мов струмок біжить.
Всі пам’ятаємо твої слова, усмішку,
І радощі, й тривоги кожен раз,
І до могили топчемо доріжку,
Минуле не повернеться до нас.
Прости за те, що всі осиротіли,
Прости за все, за все ти нас прости.
Всі, хто знав – згадайте,
Хто пам’ятає – пом’яніть.
Вічносумуючі: мама, теща, дружина, діти.