Додому Поминаємо... З великою печаллю і болем у серці поминаємо Довгого Анатолія Васильовича

    З великою печаллю і болем у серці поминаємо Довгого Анатолія Васильовича

    551
    ПОДІЛИТИСЬ

    dovgiyЗ великою печаллю і болем у серці поминаємо нашого дорогенького, ріднесенького тата, дідуся, ветерана підприємства АТП-11837, Почесного автомобіліста України
    Довгого Анатолія Васильовича.

    22 серпня мине 40 днів з дня смерті.

    Татусю, дідусю наш рідненький,
    Як швидко плине час.
    Сорок днів вже минає, як ти пішов від нас.
    Як хочеться хоч раз торкнутися тебе,
    Відчути хочеться ще раз твоє тепло,
    Пішов від нас ти і життя пішло.
    Пішов ти у безмежну даль,
    Лишив нам тільки смуток і печаль
    Нам так не вистачає твого слова,
    І погляду ласкавого, простого.
    Яким сумним без тебе, тату, став цей світ.
    Зболілось серце, виплакані очі.
    Чому так рано облетів твій цвіт?
    Шумітимуть дерева у лісах,
    По небу пролітатимуть біляві хмари,
    Лунатиме пташиний спів в лісах
    І роси упадуть в зелені трави.
    Не буде лиш тебе…
    Як день – ти згас. Пішов від нас,
    З життям навіки розлучився,
    Та знай, татусю, що в серцях у нас
    Ти живим навіки залишився.

    Важке, непоправне горе прийшло в нашу родину. Не передати словами наш біль і тугу за рідною людиною. Але горе було б ще страшнішим, якби не люди, які були поруч з нами.

    Дякуємо директору АТП-11837 О.В. Ревезі, І.В. Плісаку, колегам по роботі, всім друзям, кумам, рідним, сусідам, знайомим, настоятелю Свято-Дмитрівського храму отцю Юрію, всім хто морально та матеріально підтримали нас.

    Спасибі всім вам, добрі люди, за те, що допомогли нам достойно провести в останній путь нашу рідну людину. Нехай Бог дає всім міцного здоров’я і віддячить вам за всю доброту, чуйність, милосердя.

    Дочка, син, невістка та внуки Довгого Анатолія Васильовича.