Пам’ятаємо, сумуємо і дуже любимо
З великою печаллю і вічним болем у серці поминаємо дорогесеньких, ріднесеньких, любих, ніколи незабутніх матусю
Остап’юк Станіславу Петрівну
і сестричку
Тишкевич Тамару Іллівну.
Ріднесенькі наші, через вашу невблаганну смерть опустіла земля, померкло сонце, зникла радість, душевний спокій, залишивши в наших серцях тяжкий біль і печаль. Ваші роботящі руки і щирі серця ніколи не знали спокою. Ми вам дуже за все вдячні – за вашу доброту, за добрі серця, в яких вистачало тепла для всіх. Знали б ви, ріднесенькі наші, як нам вас не вистачає…
Вашої любові, ласки, тепла і доброти. Без вас ми осиротіли. Низький уклін вам за усе. Дякуємо Богу й долі, що ви були й будете в нашому житті, поки битимуться наші серця. Ви заслужили Божого тепла та Царства Небесного.
Всіх, хто знав і пам’ятає наших матусю і сестричку просимо пом’янути разом з нами, вони цього варті.
З любов’ю вічносумуючі діти, онуки, сестри та їх сім’ї.
с. Райгородок.
