Додому Поминаємо... З вічним болем та сумом поминаємо нашого дорогого, рідненького синочка, брата, татуся...

    З вічним болем та сумом поминаємо нашого дорогого, рідненького синочка, брата, татуся Неліповича Володимира Тадеушовича

    919
    ПОДІЛИТИСЬ

    З вічним болем та сумом поминаємо нашого дорогого, рідненького синочка, брата, татуся
    Неліповича Володимира Тадеушовича,
    з дня трагічної смерті якого 4 грудня мине 18 років.

    Уже 18 років! О, Боже мій милий!!!
    А я все чекаю й чекаю на тебе.
    Не можу повірить, ніяк не повірю,
    Що рідна кровинка більш не прийде.
    Зболіла душа, змарніли очі
    І скроні збіліли за роки журби,
    А ти, мій рідненький, вернутись не хочеш,
    Лиш звеш мене: “Мамо, до мене прийди”.
    Навіщо так доля розпорядилась?
    Навіщо забрала від мене тебе?
    Та я ж на тебе і не надивилась,
    Не встигла повідать про все і усе.
    Та марно думки рвуть мою душу.
    Звідти ніхто нікого не вернув.
    Лиш прошу Бога і просити мушу,
    Щоб в небесах тебе він пригорнув.

    Гірко сумуючі: мама, тато, синочок, дружина,
    сестри з сім’ями, всі рідні та близькі.