До редакції надійшов лист із села Садки, який підписало більше півсотні жителів із наполегливою вимогою його оприлюднення на сторінках газети.
Їх скарги адресовані жительці громади М. (з морально-етичних мотивів повне її прізвище не вказуємо), яка тримає 7 (сім) голів ВРХ. Дана громадянка випасає худобу на присадибних ділянках людей, і що обурює селян найбільше – на території сільського кладовища. Це, на думку авторів колективного листа, завдає шкоди і похованням, і пам’яті померлих. Будучи одноосібником і маючи біля дороги земельний пай 2,4 га, громадянка М. могла б, пишуть заявники, посіяти тут траву і випасати власну худобу.
На численні зауваження і скарги односельчан вона не реагує. Ігнорує також приписи сільської ради та поліції. Звертаючись до її совісті, односельчани просять припинити ці неподобства.
Від редакції: дуже хотілося б із цього приводу дати пораду. Але, якщо чесно, не знаю яку. Можливо, вдатись до передбачених законом дій? А це рішення адмінкомісії, звернення до правоохоронних органів. Віддаючи належне її працелюбності та особисто знаючи її як гарного, ерудованого педагога, сподіваюсь, що громадянка М. знайде в собі сили та бажання порозумітись із односельчанами.