Додому НОВИНИ Культура Людина – частина живої природи

Людина – частина живої природи

2126
ПОДІЛИТИСЬ

Людина – частина природи, її дитя, з моменту зачаття і на протязі всього життя, людина небаченими ниточками пов’язана з навколишнім світом природи земної і небесної. Все, що нас оточує – то є Божа благодать.

Божа благодать не підносить голосу:
вона є шепотом, який досягає тих,
хто готовий прислухатися до легкого подуву вітру.
Папа Франциск

Людина і природа… На жаль, скільки пам’ятає історія, вони завжди конфліктували між собою. Доказом того є наскальні малюнки, що розповідають про перемоги давніх мисливців над биками, печерними ведмедями, гігантськими мамонтами. Але то була боротьба людини за виживання в дикому середовищі, боротьба за існування.

Зараз на межі зникнення перебуває 600 видів тварин, адже полювання на звірів та птахів ведеться хижацькими методами, без будь-яких обмежень. Вражають темпи такого “підкорення” людиною природи. Будь-який вид вважають спеціалісти історично приречений на вимирання, що становить частину еволюційного процесу всього живого. Людина своєю діяльністю порушила біологічну основу тривалого вимирання багатьох видів, значно прискоривши цей процес.

Доктор права, член верховного суду США Уільям Дуглас у книжці “Трьохсотлітня війна. Хроніка екологічного лиха” подав страшний аналіз поступового знищення природи. “Природа, – пише він, – заплатила страхітливу данину трьохсотлітній війні. Над усім процвітала торгівля хутром і лише примха моди, яка забажала заміни високого бобрового капелюшка на шовкового, врятувала бобрів від цілковитого знищення”. На щастя, в наш час популяція бобрів збільшилась. Зокрема, вони з’явились в тих місцях Бердичівського району, де раніше їх ніхто не бачив, їхнє місцезнаходження знають мешканці окремих сіл, але вони примирились із цими працелюбними звірками.

В літературі наводяться приклади про велетенські зграї мандрівних голубів. Одна така зграя мала довжину 360 км. і налічувала 2.230.272.000 голубів. Фінал інтересу людей до цих птахів виявився трагічним: їх знищували де могли і як могли. Така доля спіткала безкрилих гагарок, дронтів, гігантських страусів моа, вага яких досягала 300 кг., стеллерових корів, диких коней тарпанів та багато інших тварин.

Існує ще більша небезпека, яка нависла над усім живим, особливо це стосується людини. Йдеться про задушливі смоги, про отруєння морів і океанів хімічними та радіоактивними відходами. У Світовий Океан зокрема щорічно викидається від 1 до 10 млн. тонн нафти.

Проблема охорони природи стала нині “проблемою століття” і набула важливого міжнародного значення. За її вирішення беруться політичні, державні діячі, провідні спеціалісти багатьох галузей науки. У 1948 році з ініціативи Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів була заснована Міжнародна комісія служби виживання – вона склала “Червону книгу фактів”. У кінці 1971 року “Червона книга фактів” була доопрацьована – навіть листки цієї книги говорять про трагізм становища. У 1976 році в Україні була заснована своя “Червона книга”, до якої внесли ті види, яким загрожує зникнення. З метою охорони видів створено ряд заповідників, зокрема Поліський заповідник опікає сірих журавлів, чорних лелек, лісових котів, хижих птахів тощо.

Слід зрозуміти, що є людина,
що є життя, здоров’я і як рівновага
узгодження стихій його підтримують,
а розбещення руйнує і губить.
Леонардо да Вінчі

Матеріал підготувала
Семенюк М.С.,
вчитель ЗОШ №7