Додому НОВИНИ Влада і громада Літа, заплетені у стиглий колос

Літа, заплетені у стиглий колос

52
ПОДІЛИТИСЬ

Не відділяйте душу від землі,
Вслухайтеся у поклики стозвучні,
У Вічності – у холоді й теплі –
Вони одна з одною – нерозлучні.
Анатолій КОНДРАТЮК

Ольга Варфоломіївна Дмитренко народилась 17 липня 1937 року в багатодітній родині Ільченків у селі Старий Солотвин. Виросла, закінчила школу, Уманський сільськогосподарський інститут. І все своє трудове життя пропрацювала в рідному селі. Спочатку була садівником, помічником бригадира, згодом бригадир садово-городньої бригади. Молоду, ініціативну жінку обрали заступником голови колгоспу, секретарем парторганізації. Але сповна розкрився її талант як керівника, коли у 1983 році односельчани обрали її головою колгоспу.

За час її головування господарство перетворилось у багатогалузеве підприємство з високими економічними показниками як у рослинництві, так і в тваринництві: тут вирощували по 30 цнт зернових з гектара, надій на корову становив 3500 л, державі здавали 1500 тонн хліба та 8 тисяч тонн цукрових буряків. Нарощувалось виробництво продукції власною птахофабрикою. Особливо значного розвитку під керівництвом Ольги Варфоломіївни набула переробна промисловість: тут діяли підсобні цехи з вичинки шкір, пошиву одягу та взуття, діяла олійниця, крупорушка, хлібопекарня. Стрімко розвивалась соціальна сфера села: були газифіковані Старий та Новий Солотвин, зведено адміністративний будинок, дитячий садочок. По селу та на полях були прокладені добротні дороги, приведено до ладу всі культурні споруди, які гарно вималювали центр Старого Солотвина.

Ольга Дмитренко не лише гарний керівник-господарник, але й чудова дружина та мама. Разом з покійним чоловіком Миколою Савовичем вони виростили двох доньок – Тетяну та Ларису, а онуки та правнуки стали її радістю та опорою.

Ольга Варфоломіївна неодноразово обиралась депутатом районної та обласної рад, нагороджена багатьма урядовими нагородами та грамотами. Ольга Дмитренко удостоєна поважної відзнаки – вона Почесний громадянин Бердичівського району.
Життя Ольги Варфоломіївни Дмитренко стало частиною славної історії як її рідних сіл, так і всього Бердичівського району. Адже жертвуючи власним комфортом, часом маленькими людськими і жіночими радостями, вона вбачала незрівнянно більшу радість у праці, у навчанні та вихованні сільської молоді, підростаючого покоління. З під її рук вийшли сотні хороших, порядних людей як аграрного нахилу, так і вчителів, медпрацівників, працівників культури.

Нині Ольга Дмитренко по праву є старійшиною аграрної сфери Бердичівщини. Зерна Вашої науки, шановна ювілярко, дали добрі сходи і зросли в душах ваших вихованців, молодших колег урожаєм мудрості та натхнення. Тож і нині Вам щиро вдячні за порядність, тепло душі колишні колеги по праці та молоде покоління аграріїв.

Залишайтесь такою і надалі, не здавайте позиції, а Ваші нащадки нехай з честю продовжать Вашу справу, виправдають Ваші очікування і продовжать все розпочате Вами.

З ювілеєм, шановна
Ольго Варфоломіївно!

Василь СУХОРАБА, Микола ГОРДІЄНКО, Марія ВОЛКОВА, Марія Ейсмонт, Микола КОШМАК, Віктор БАРАНОВСЬКИЙ, Василь ЦИБУЛЬСЬКИЙ, Юрій МИХАЛЬЧУК, Анатолій БАРАНОВСЬКИЙ, Микола КЛИМЧУК, Василь ЛЮБЧЕНКО, Петро ОРЛЮК, Володимир ШНАЙДРУК, Петро ШНАЙДРУК, Микола КОВАЛЬ, Станіслав ЗАРЕМБА, Віктор ОЛЯНЮК, Микола СТОРОЖЕНКО, Олег ШЕВЧУК, Володимир СІНЬКО