Минає рік, як немає нашої мами
Поліщук Лариси Ярославівни.
А біль не минає…
1 березня перестало битись твоє добре, турботливе серце. Немає таких слів, щоб висловити нашу печаль. Скільки не мине часу, ти завжди будеш поряд із нами. Твій світлий образ збережемо в пам’яті назавжди.
Спи спокійно, наша дорога. Царство Небесне і пухом земля.
Діти і онуки.
