Болить душа. Такі рани швидко не загоюються та і лікувати їх немає сенсу.
Відійшов у Вічність наш любий чоловік, дорогий тато, зять
Сорокопуд Ігор Володимирович.
12 жовтня мине три роки світлої пам’яті.
Бог забрав тебе із земного життя, а нам залишив у серцях біль непоправної втрати, смуток, журбу та добру, світлу пам’ять про тебе.
Плачуть за тобою всі стежки, плаче дім,
Бо немає господаря в нім,
Не вистачає усмішки і слова,
Погляду ласкавого й простого.
Великий слід в житті ти залишив
І скільки всім добра зробив,
Любив людей, любив життя,
Пішов достойно в небеса,
Тобі не буде забуття.
А поки пам’ять житиме в віках,
Живим ти будеш в душах і серцях.
Ти мав золоту душу і добре серце. Твій світлий образ збережемо ми в своїй пам’яті назавжди. Нехай Бог посилає тобі Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.
У цей скорботний день всі, хто його знав – згадайте добрим словом і тихою молитвою.
Вічносумуючі: дружина, син, теща та тесть.
с. Никонівка.
