Додому НОВИНИ Культура Михайло Пасічник. МОЖУ! (Пам’яті Леоніда Козінчука)

Михайло Пасічник. МОЖУ! (Пам’яті Леоніда Козінчука)

398
ПОДІЛИТИСЬ

МОЖУ!
(Пам’яті Леоніда Козінчука)

Був у праці журналістській гожим,
Мав високе й чесне на меті.
Слово “можу!” не було розхожим
В нього із сумлінням у житті…

– Льоню, чи не міг би ти за мене
Написати з поля репортаж?
– Можу! – посміхався скромно й чемно
Виручальник і товариш наш.

– Льоню, я черговий по газеті,
А до тещі треба позаріз!
Чи не міг би…
– Ну звичайно ж, можу! –
Позирав, як він лиш вмів, навскіс…

– Льоню, до зарплати ще далеко,
А братва приїхала, отож…
– Можу! – діставав гаман із теки
Й додавав:
– Візьми, бо є, чого ж…

Поступила доля з ним негоже,
Рано він пішов… Чи ж можна так?
І здається, навіть звідти “Можу!”
Обізватись може він, добряк…

Михайло Пасічник.