Міфи, що заважають створенню ОТГ

Міфи, що заважають створенню ОТГ

191
0
ПОДІЛИТИСЬ

Сьогодні лише лінивий не говорить про реформу децентралізації в Україні. Європейські експерти, чиновники, журналісти, навіть опозиціонери велику увагу приділяють цій реформі. Ця тема стала наріжним каменем у процесі зміни життя в країні. Але є певна категорія людей, які переслідуючи свої особисті інтереси, маніпулюють думкою громади подаючи інформацію про реформу в перекрученому вигляді. І все для того, аби залишити свій вплив на ресурси та людей. У цій статті я спробую спростувати найпоширеніші міфи про реформу, які характерні для більшості регіонів країни та іноді збивають з пантелику людей на місцях.

Міф 1 – реформа приведе до занепаду села, адже сільська рада закриється.
Цей міф не має абсолютно ніякого підґрунтя, адже реформа передбачає об’єднання органів управління, а не населених пунктів. Крім того, сьогодні ще у жодній громаді після об’єднання не зникло жодне село. Більше того, враховуючи тенденцію до виїзду працездатного населення на роботу закордон, закривати сільські ради та звільняти людей – це самогубство. Хто буде працювати у новоствореній ОТГ, якщо працівників сільських рад звільнять? На місцях, згідно закону, залишається працювати староста та діловод для видачі довідок та роботи із населенням.

На сьогодні у ОТГ Житомирщини є великі проблеми із кадровим забезпеченням. Наприклад Баранівська ОТГ (міська громада, яка об’єднала більшість району), на листопад минулого року мала понад 30 вакансій в апараті ради, які навіть сьогодні не закрила до кінця. Тому закриття сільської ради та звільнення фахівців – це міф.

Міф 2 – після об’єднання закриють школи.
На сьогодні в країні відбувається реформа освіти, яка покликана змінити мету системи навчання в країні з максимального охоплення до максимальної якості. Таким чином малокомплектні школи мають бути або закриті, або понижені у ступені (наприклад до 1 ступеня, молодша школа), а дітям влада має створити умови для навчання в опорних школах (шкільний автобус, відремонтована дорога до найближчої школи).
Цей процес незворотній, адже закон вже прийнято, гроші на реформу вже виділено. Але в громадах він відбувається по різному. В необ’єднаних громадах рішення про закриття, чи реорганізацію шкіл приймає районна рада, і в більшості випадків без консультацій з громадою. В ОТГ рішення приймають депутати громади, які власне і живуть у тих селах та містах, де мають ці школи закрити, тому їх рішення відображає інтерес людей, а не бажання економити. Наприклад у Чижівській ОТГ сьогодні є дві школи із кількістю учнів менше 30, але громада утримує школи, поки формує умови для створення опорного закладу. Тому твердження, що в ОТГ закриють школи є міфом.

Міф 3 – центр громади забиратиме всі кошти.
Це взагалі безглузде твердження, яке ґрунтується на страхах окремих людей. По-перше – бюджет громади, його розподіл та контроль за виконанням здійснюють депутати ОТГ. Кожне село, яке ввійшло до складу громади, матиме своїх представників у депутатському корпусі та виконавчому комітеті ради. Ці люди ніколи не проголосують за рішення, яким обмежуватимуть своє село у фінансуванні. Крім того, фінансування на утримання шкіл, дитячих садків, амбулаторій та закладів культури регламентовано законом.

Міф 4 – громаді не буде де брати довідки.
Мета реформи наблизити публічні послуги до людей, тому отримання довідок, вирішення питань зі спадщиною та десятків інших питань залишаються за старостами, які зобов’язані вирішувати їх. Наприклад у Високівській ОТГ погосподарську книгу громади оцифрували, замовили спеціальне програмне забезпечення за допомогою якого видають довідки громадянам за лічені хвилини. Такі програми встановлюються на комп’ютери старост, які так само швидко зможуть надати ці довідки.

Міф 5 – надайте повноваження і гроші існуючим радам.
Це твердження є маніпулятивним, адже викривлює реальну ситуацію із існуючими необ’єднаними радами. Сьогодні в Житомирській області є 631 рада, із яких левова частина є неспроможною. Навіть незважаючи на те, що з кінця 2014 року в країні запроваджена фінансова децентралізація. Суть реформи – не збільшити надходження до місцевих бюджетів, а підвищити ефективність роботи місцевих рад та витрат цих бюджетів. Якщо передати гроші та повноваження існуючим радам, наприклад із населенням у 500 осіб, то яка ефективність роботи буде у цих радах? Правильно – низька, тому об’єднання, потім передача повноважень і грошей, мають призвести до зростання спроможності громади, а не лише її бюджету.

Сьогодні у Бердичівському районі відбувається процес створення трьох громад: Гришківецької, Скраглівської та Райгородоцької. Якщо громади підтримають цей процес, то вибори мають відбутись у жовтні цього року, але перед тим варто розібратись які аргументи є міфами, а які є реальністю.

Дмитро Клименко,
радник з комунікації Житомирського Центру
розвитку місцевого самоврядування.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ