“Наш піт береже піхоти кров”: 26-а артбригада презентувала збірку поезій

“Наш піт береже піхоти кров”: 26-а артбригада презентувала збірку поезій

241
ПОДІЛИТИСЬ

У приміщенні бібліотеки 30 гарнізонного Будинку офіцерів презентували збірку поезій “Наш піт береже піхоти кров”. Видання її присвячено 14-ій річниці 26-ої артбригади. Серед 15-ти авторів поезій – поети-майстри, початківці та аматори. Передував виданню конкурс віршованого твору. Писали військовослужбовці, члени їх сімей, жителі Бердичева, розповідаючи про бригаду, службу в армії, війну та власні почуття. Ідею комбрига Андрія Маліновського про створення збірки втілив у життя прес-офіцер Олег Калашников, який, до речі є не тільки редактором, але й співавтором. Ось так книжечка накладом у 200 примірників і побачила світ.

Її син, якого ростила й виховувала, загинув. Відчай і біль почала потроху викладати на папері – так народились вірші, відкриває душу Ольга Калина, мама Василя Малянівського. Синові присвятила чимало поезій. На вірш Ольги Калини відгукнувся віршем іще один автор – Леонід Луговий.

Не для конкурсу писала вірш, який відкриває збірку, дружина військовослужбовця Анастасія. Писала йому, коханому чоловіку, чекаючи із війни…

Тетяна – військовослужбовець. Жінки нині теж стають поруч з чоловіками на варту миру. Її твір у збірці – “Звернення до російського президента”. Проте, на зустрічі читала інший.

До презентованої збірки увійшло два вірші поета Михайла Пасічника: “Двадцять шостій вже чотирнадцять” і “Не називайте війну мистецтвом”. На зустрічі із співавторами поет презентував власний щоденник війни, двотомник “Двовійна” (другий том готовий до друку) та прочитав новий вірш про Бердичівську артилерійську бригаду.

Відбулося не просто представлення та розповідь про книжку, відбулася розповідь про власні долі та про те, як, іноді, непросто, на емоційному надриві створювалися деякі поезії. Читалися вірші, ділилися спогадами, привідкривали завісу над своїм творчим майбутнім…

БЕЗ КОМЕНТАРІВ