Незабутня зустріч…

Незабутня зустріч…

327
0
ПОДІЛИТИСЬ

Відгомонів шкільними вальсами червень. Перегорнута ще одна сторінка учнівського життя. Особливим був цей місяць і для моїх перших учнів: непомітно промайнуло 3О років, як вони веселою зграйкою випорхнули із шкільної сім’ї.

Тридцять років… А здається зовсім недовго я вперше несміливо переступала поріг класу, де мене з цікавістю зустрічало вісімнадцять пар допитливих оченят.

Для мене все було вперше: перший мій клас, перший урок, перші перемоги і невдачі. Ми все долали разом із моїми дітьми.
Спогади, спогади, спогади… Ми знову зустрілись, щоб ще раз перегорнути у пам’яті наше шкільне і не тільки життя, поділитись теперішнім. Ким же стали мої діти? Найголовніше – справжніми Людьми. Кожен із них майстер своєї справи. Якщо ви були на залізничному вокзалі, ви обов’язково чули дзвінкий голос Ваколюк Інни із довідкового і бачили привітну усмішку чергової вокзалу Ярошенко Олени, зовсім поряд у Козятині працює їх колега Драчук Наталя, порадить найкращу рибку Бондар Оксана, пригостить смачним молочком Яремчук Таїса, у Вінниці працює Фурман Таня, поцікавиться вашим здоров’ям Підвисоцька Лариса, у Києві працює наша Дуднік Світлана, а запропонує модерне взуття Шевчук Олена. Це наші чарівні дівчата, справжні господині.

А що ж сильна половина нашого класу – хлопці? А хлопці не відстають від дівчат. Їм під силу будь-яка справа. Радіють щедрим урожаям наші хлібороби Крижба Павло і Грубенький Віктор. Мають золоті руки у будівельній справі Лукашук Олександр і Мороз Юрій. Десь у далекій Німеччині згадує своїх однокласників Гайворонський Олександр, а в Москві – Панчук Олег. Не дає розгорітись пожежам Савчишин Віталій. Має свою власну справу Стецюк Геннадій, працює на заводі “Прогрес” Зеленюк Олександр. А якщо ви з друзями захочете відпочити, то запропонує затишне місцечко біля ставка в Семенівці Шеретун Олександр.

Згадуючи шкільні роки, випускники з теплотою і вдячністю говорили про своїх вчителів. На жаль, багатьох із них уже немає.

Хочу подякуватисвоїм учням за ту дружню, теплу атмосферу, що панувалавесь час. А ще подякувати батькам (на жаль, де-які вже відійшли у Вічність) за їх дітей, вони були вірними і надійними помічниками нам, вчителям. Бажаю всім здоров’я, щастя, миру.

Ваша Марія Леонідівна.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ