Додому НОВИНИ Нове в нотаріаті. Вчора і сьогодні

    Нове в нотаріаті. Вчора і сьогодні

    666
    ПОДІЛИТИСЬ

    IMG_6967_1Про це розмова з приватним нотаріусом Михайлом Івановичем Манелюком.

    Закінчився 2015 рік. Розкажіть про перспективи розвитку нотаріату України у 2016 році?

    Відповідаючи на це запитання я можу сказати про суттєве збільшення повноважень у 2016 році, переданих нотаріусам Верховною Радою. Я ще раз хочу нагадати про те, що з 01.01.2013 року вступив у дію Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”. Відповідно до цього закону та інших нормативних документів з 01.01.2013 року крім вчинення нотаріальних дій, нотаріуси, як державні так і приватні працюють як спеціальні суб’єкти на яких покладено функції Державного реєстратора. До цього часу функції державного реєстратора права власності здійснювались комунальними підприємствами – бюро технічної інвентаризації (БТІ). Таким чином, громадянам, наприклад, для продажу квартири, не потрібно отримувати витяг з реєстру прав власності БТІ, такі витяги нотаріуси формують з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а після укладення договору купівлі – продажу квартири, нотаріус, одразу реєструє право власності на квартиру на нового власника. Це є принципово новий підхід до організації системи реєстрації нерухомого майна та інших речових прав.

    З 01.01.2016 року вступив у дію у новій редакції Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” №834-УІП. В редакції нового закону змінилися строки державної реєстрації прав. Відтепер державна реєстрація права власності та інших речових прав відповідно до ст.9 цього Закону проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів; права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс проводиться у строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів; обтяжень речових прав проводиться у строк, що не перевищує 24 годин, крім вихідних та святкових днів з моменту прийняття заяви.
    Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться після завершення такої дії у межах строків, що не перевищує п’яти робочих днів.

    З прийняттям нового Закону за проведення державної реєстрації прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав та надання інформації з реєстру, змінились ставки адміністративного збору, які відраховуються до Державного бюджету України. І встановлені в розмірі від 0,1 розміру мінімальної заробітної плати до 10 мінімальних заробітних плат.

    В зазначеному Законі розширено суб’єктний склад осіб, що мають повноваження щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Такі повноваження мають:
    – нотаріуси (у тому числі, якщо речове право виникло без вчинення ними нотаріальної дії);
    – громадяни України, які мають вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідають кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебувають у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав;
    – державний виконавець – у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

    Також, відповідним Законом змінено правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно. Наприклад, якщо раніше державною реєстраційною службою на спеціальному бланку видавалось свідоцтво про право власності на нерухоме майно, то відтепер, відповідно до вимог зазначеного Закону, єдиним документом, який підтверджує право власності на нерухоме майне являється інформаційна довідка з Державного реєстру прав (витяг). Зазначена інформаційна довідка надається в електронній та за бажанням заявника в паперовій формі, без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора.

    Слід зазначити також, що прийнято новий Закон у сфері реєстрації бізнесу, спрямований на децентралізацію влади. Таким став Закон “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, який набрав чинності з 01.01.2016 року. Його дія поширюється на реєстрацію всіх юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, ФОП та їхньої символіки.

    З дня набрання чинності цим Законом, нотаріуси наділяються повноваженнями державних реєстраторів у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

    Закон також передбачає створення Єдиного державного реєстру, який буде містити інформацію про юридичних осіб, громадських формувань без статусу юридичної особи та фізичних осіб – підприємців. Складовою Реєстру також буде Реєстр арбітражних керуючих.

    Багатьох громадян цікавить оформлення спадщини сільськими радами, Ваша думка з цього питання?

    У жовтні 2014 року по завершенні каденції Верховної Ради України минулого скликання був прийнятий Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо оформлення спадщини”, зареєстрований за №5141.

    Цим Законом були внесені зміни Цивільного кодексу України, Закону України “Про нотаріат” та в інші Закони. Відповідно до цих змін посадові особи органів місцевого самоврядування наділяються правом оформлення спадщини за законом і за заповітом спадкоємцями з 1 січня 2016 року.

    Процес оформлення спадщини після смерті спадкодавця, який на день смерті був зареєстрований у селі, закріплюється за сільськими та селищними радами. Тобто спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини не тільки нотаріусу, але й уповноваженій особі органу місцевого самоврядування за умови, що померлий на день смерті був зареєстрований у сільському населеному пункті.

    Мені важко сказати наскільки представники сільських селищних рад підготовлені до оформлення спадкових справ. Є певні вимоги до уповноважених осіб органів місцевого самоврядування, які будіть оформляти спадщину. Така особа повинна мати: вищу юридичну освіту, досвід роботи у галузі права не менше трьох років, пройти протягом року стажування у державній нотаріальній конторі або приватного нотаріуса, завершити навчання щодо роботи з єдиними та державними реєстрами, що функціонують в системі Міністерства юстиції України, та склали іспит із спадкового права у порядку, встановленому Міністерством юстиції України. Не потрібно забувати про технічне забезпечення, підключення до інформаційної (електронної) бази даних, відповідну матеріальну базу та створення умов для зберігання нотаріального архіву. Без вирішення цих питань неможливо говорити про оформлення спадщини органами місцевого самоврядування. На мою думку, тут потрібна суттєва підтримка держави, або велике бажання органу сільського самоврядування взяти на свої плечі вирішення всіх цих питань та знайти кошти для оплати відповідних затрат. Поки-що вирішення цього питання відкладається на майбутнє.

    З якими питаннями найбільш частіше звертаються до Вас громадяни і на щоб Ви звернули їх увагу?

    Найбільш частіше громадяни звертаються до мене з питань оформлення спадщини, дарування, купівлі-продажу, посвідчення заповітів, довіреностей, запрошення і т.д. Актуальним на даний час є питання посвідчення запрошень родичів на в’їзд до України громадянам інших держав та дозвіл від батьків про їх згоду на тимчасовий виїзд за кордон їх дітей.

    Найменше громадяни звертаються щодо укладення шлюбного договору (контракту). У нашій країні шлюбний договір здобув популярність відносно недавно, але широкого розповсюдження не отримав і до цих пір.

    Хочу з цього приводу надати коротку інформацію та ознайомити громадян з основними умовами та вимогами до форми та його змісту.

    Про шлюбний договір йдеться у главі 10 Сімейного Кодексу України (ст.ст. 92-103 СК України).

    Шлюбний договір – це контракт, складений подружжям (або особами, які бажають укласти шлюб), щоб регулювати майнові відносини між ними та визначити їхні права та обов’язки, в тому числі і після розлучення.

    Зміст шлюбного договору не жорстко закріплений в Сімейному кодексі і може бути змінено так, як цього забажає пара. Українська судова практика шлюбний договір давно визнала досить ефективним засобом заповнити недоліки Сімейного кодексу Україні і забезпечити той ступінь справедливості, яку побажає саме подружжя. Поняття шлюбного договору не варто приймати як якесь ущемлення прав жінки/чоловіка. Шлюбний договір можна укласти до вступу в шлюб. Шлюбний договір законодавство дозволяє укласти і подружжю, що вже знаходяться в шлюбі. Шлюбний договір укладається у письмовій формі і підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченні. Шлюбний договір, укладений між особами, що перебувають у зареєстрованому шлюбі набирає чинності у день нотаріального посвідчення. При укладанні такого договору до реєстрації шлюбу він набирає чинності у день реєстрації шлюбу.

    Шлюбний договір укладається безстроково або з певним терміном дії. Безстроковий договір закінчується тоді, коли розривається шлюб. Шлюбний договір на певний термін закінчується по досягненню цього терміну. Шлюбний договір в Україні може бути розірваний або змінений достроково, але тільки у разі обопільної згоди подружжя. Відмова тільки однієї сторони від виконання шлюбного договору не має юридичної сили.

    У шлюбному договорі сторони вправі домовитись про порядок поділу спільного майна на власний розсуд, визначаючи частки у спільному майні за своїм бажанням. При розділі предметів розкоші, можна визначити, що вони залишаються у того, хто ними користується. Прописати право власності на майно на користь того з батьків, з яким залишається дитина, визначити умови утримання дітей, старих батьків, навіть один одного.

    Шлюбний договір може передбачати право на компенсацію моральної шкоди, заподіяної через негідну поведінку чоловіка/дружини. Це може бути алкоголізм, побої, подружня зрада.

    За більш детальною, безкоштовною консультацією громадяни завжди можуть звернутись безпосередньо до нотаріуса. Тел. -096 932-35-32, 4-74-14, вул. Житомирська, 5.