Літо – це пора року, яка радує своїми барвами, різноманітними квітами.
Кольоровий сезон – літо!
А ще літо – це та пора, яка, незалежно від віку чи статусу, викликає одну реакцію – щиру посмішку.
Вчителі міста Бердичева з полегшенням зітхають, бо настала відпустка. Позаду рік напруженої творчої плідної праці.
Адже вчителі в нелегкий час беруть участь в конкурсах, спортивних змаганнях, в олімпіадах міського, обласного і навіть всеукраїнського та міжнародного рівня. А гідна праця вчителя заслуговує на змістовний відпочинок. Як в народі кажуть: “Вчитель має мандрувати”.
Як часто ми захоплюємося красою зарубіжних країн, не знаючи до ладу рідних місць, де проживаєш. Дещо виправити цю ситуацію допомогла екскурсія освітян-профспілчан дошкільного навчального закладу №15 “Ромашка” у село Буки Сквирського району Київської області, яку здійснили днями 36 чоловік.
Маленьке село Буки стало відомим завдяки сквирському підприємцю Івану Суслову, який у 1996 році заснував тут ландшафтний парк. Для парку Іван Суслов купив ділянку землі біля річки Роставиця. Земля площею 2,7 га була місцевим звалищем. На території парку розташований і маєток, в якому проживає родина самого мецената.
Зараз це місце перетворилося на один із красивіших і найвідвідуваніших ландшафтних парків України. Чим же вражає відвідувачів ландшафтний парк с. Буки?
На його території розташовані об’єкти, які вражають своєю історією, задумом, архітектурним рішенням. Парк складається з двох частин: величного храмового комплексу та власне ландшафтного парку. Будівництво Храмового комплексу почалося в 1999 році за задумом І. Суслова. і за проектом відомого архітектора Ю. Бабича на річці Роставиця. Це пам’ятник милосердя, сили духу і архітектурного мистецтва. При будівництві були об’єднані історичні канони української архітектури із сучасною.
Переступивши поріг Храмового комплексу, ми потрапили на центральну площу з квітучою алеєю. З правого боку знаходиться Хрест Пам’яті на честь всім загиблих за наше з Вами життя у ІІ світовій війні, під час Голодомору, під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та в пам’ять воїнів-афганців.
З лівого боку алеї розташований фонтан “Дружба народів”. Цей фонтан довгі роки прикрашав Майдан Незалежності м. Києва – столиці нашої України. В 90-і роки під час реставрації площі “Дружба народів” фонтан демонтували. Він би перетворився на металобрухт, якби не врятував його меценат І. Суслов. У 2007 році він домігся, щоб фонтан передали в село Буки, як реліквію українського народу. А в 2011 році святкували відкриття фонтану. Багато сил і вміння довелося докласти, щоб відреставрувати і запустити в дію цього велетня.
Прямо по алеї ми потрапили в Храм Святого Євгена Великомученика – вірного християнина своєї віри. Храм побудований на честь старшого сина Євгена. Він у вигляді хреста велично стоїть на височині кам’янистого пагорба, а дах з чотирьох сторін нагадує голуба з розкритими крилами, що символізує мир, об’єднання церков Київського та Московського Патріархів.
У нижній частині храму Святого Євгена знаходиться хрестильня, де проводиться Таїнство Хрещення. Обряд якого охороняють 12 Апостолів, учнів Ісуса Христа. Мармурова чаша встановлена на дерево життя з бронзи, а у підніжжя сидять Ангели Хранителі Дерева Життя. Після Таїнства Хрещення на хрещеного сходить сила Святого Духа.
Поруч з храмом Святого Євгена знаходиться дзвіниця Святого Данила-пророка, який твердо вірив у Бога і був вірний йому. Дзвіниця була побудована на честь батька екс-президента України Данила Кучми в подяку Леоніду Кучмі (за допомогу та порятунок життя сина).
Дзвіниця побудована у вигляді свічки, як символу молитви віруючої людини, а золотий купол у вигляді полум’я прагне в небо.
Дзвіницю охороняють чотири скульптури Святих: Апостол Андрій Первозванний, Свята Ольга (перша християнка Київської Русі), Київський князь Володимир Великий і Святий Антоній Печерський.
У підніжжя дзвіниці вхід в підземну козацьку церкву охороняють два ангела. На дверях його Храму зображений лик Святого пророка Даниїла.
Коли відвідаєте цей незабутній край, Ви побачите, що ансамбль архітектури доповнюють маленькі і великі валуни каменів. З народного повір’я камінь має душу. І коли в одне місце зібрати багато каменів, то це місце наповниться святим духом. Один з цих каменів особливий – це камінь натхнення. Його називають “Божим оком”. Він живий, коли торкнутися руками, через нього передасться позитивна енергія і невидима сила дасть Вам відчуття впевненості.
І ще хочемо розповісти про подію 2009 року. Сюди в Буки з Єрусалиму, а точніше із Кани, Галілейської гори, був привезений весільний камінь… Саме в Кані Ісус Христос сотворив перше чудо – воду перетворив на вино і благословив закоханих на вірну любов і продовження роду людського. Саме цей камінь має магічну силу зцілювати, любити, народжувати дітей, вірити і бути сильними. І, повірте, результат є… Молодята їдуть в с. Буки, щоб доторкнутися до магічного каменю і навіки зберегти свою любов і сім’ю. Цей камінь тримає в руках Святий Валентин. Він стоїть в чудотворної альтанці, викуваною з металу, на розкішному березі річки Роставиця ландшафтного парку.
Нічим не поступається ялтинській Галявині казок і Галявина Казок села Буки. Чудернацькі фігури казкових героїв занурюють відвідувачів у світ народних казок, казок О.С.Пушкіна та казок народів світу.
Але нічого сумувати, дорогі колеги, бо попереду – школа, багато цікавого, нові успіхи та здобутки. Літо 2015 дарує свої останні дарунки людям і все ще чекає на відпочинок та змістовні екскурсії.
Тож подорожуйте і насолоджуйтеся відпочинком, дорогі освітяни-профспілчани.
Управління освіти і науки, міська профспілка працівників освіти, керівники, голови профспілкових комітетів навчальних закладів завжди підуть назустріч відпочинку працівників галузі.
Березовська С.М.,
голова профспілки
ДНЗ №15 міста Бердичева,
Сільченко Н.А.,
вихователь-методист
ДНЗ №15 міста Бердичева
член профспілкового комітету.
В статті використано фотоілюстрації А. Горобчука.
