“Победа”! Короткое слово,
Короче, чем сабельный взмах.
А всмотрится – видишь пропитанный кровью
Тысячеверстный солдатский шлях.
Победа! Литавры, Фанфары,
Волны знамен, громовой салют…
Только у матери, матери старой
Слезы невольно текут, текут…
Был ее сын боевым офицером,
Он не вернулся в родительский дом,
Где-то под Львовом звезду из фанеры
Разве лишь ветер заденет крылом…”
Цей недописаний вірш знайшли у сумці убитого під Берліном солдата… До кінця війни він не дожив декілька годин!
73 роки пройшло – люди почали забувати цю страшну війну, за цей час з’явилися “знавці”, які почали паплюжити Велику Перемогу, яка забрала більше 20-ти мільйонів життів…
Світ не бачив таких масштабів боїв і такого опору народу на окупованих територіях.
Світ не бачив такої єдності і взаємодії між армією та населенням. Більше 60-ти представників різних націй і народностей отримали звання Героїв Радянського Союзу, що говорить про непорушну єдність захисників вітчизни в війні 1941-1945 років.
Світ не бачив такого неймовірного патріотизму і самовідданості, яке виявили мільйони трудівників на заводах, фабриках, колгоспах і радгоспах.
Світ не бачив такого патріотизму, яке проявили жінки-великомучениці, які без скарг і нарікань несли тяжкий хрест непосильної праці, змарнованої молодості, розтоптаних надій.
Ми повинні вклонитися доземно святим солдатським матерям і вдовам (адже і сьогодні на нашій землі війна), які впрягалися у плуги і борони, які і сьогодні на своїх плечах ставлять “на крило” своїх і чужих дітей та внуків.
Не применшуючи заслуг видатних полководців та воєначальників, відомих організаторів і керівників виробництва з повним правом треба сказати: головним героєм війни була і є саме проста, звичайна і водночас велика людина.
Український народ може пишатися тим, що у блискучій плеяді знаних людей не на останньому місці були його талановиті сини – поети П. Тичина, М. Рильський, художник О. Шовкуненко, М. Дерегус, композитори Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, артисти З. Гайдай, Г. Юра та багато інших. Окремим рядком треба назвати українських полководців часів Великої Вітчизняної війни. їхні слова і ліра, пензель і голос, стратегія і тактика кликали та впроваджували народи до стійкості в боротьбі, піднімали настрій та надію на Перемогу.
У той тяжкий час народ був однією великою сім’єю. Війна висунула єдиний простий критерій – Що ти зробив для Перемоги!
Віддаючись від нас у часі, Велика Вітчизняна війна (а для ветеранів ця війна була Вітчизняна) і виборена в ній Перемога не відходить у небуття і забуття, не припадає архівним пилом.
Спасибі вам за цю тернисту путь.
В труді й на раті гідно ви стояли,
Ніколи з нас ніколи не забуть,
І кожному годиться пом’януть,
Що Ви створили, що Ви збудували…
Подвиг і приклад переможців у війні 1941 – 1945 років повинні пронизувати все наше життя, бути постійним прикладом усіх рішень та вчинків.
Свято Перемоги – це свято єдності нашого народу! З Днем Великої Перемоги!
Рада міської організації ветеранів України.
