Додому НОВИНИ Культура Посланіє. Тарас Шевченко

Посланіє. Тарас Шевченко

554
ПОДІЛИТИСЬ

Тарас Шевченко. З цим іменем сьогодні на планеті ідентифікується Україна та українці. І хто б ти не був, де б не жив, той, хто перечитає “Кобзаря”, не зможе уявити своєї долі без Шевченка.

Пізнавати Шевченка – це пізнавати історію, доходити до найостаннішого кола українського пекла, опускатися в огидні ями національного розбрату, малоросійського плебейства, всього того, що доводиться викорчовувати і випалювати словом Шевченка.

Пізнавати Шевченка – це мучитися, страждати від того, що нашу предковічну землю позбавили спокою сусіди-нероби. Пізнавати Шевченка – це терзатися думкою, що міг би дати такий талановитий і працьовитий народ, якби був від запровадження кириличного письма самостійним.

Пізнавати Шевченка – це працювати до сьомого поту й наближатися до торжества добра над злом, очиститися духовно й морально.

Більше 200 років минуло від того дня, коли українка-кріпачка дала світові генія, але він не віддаляється, а наближається.

Тож слухаймо Шевченкове слово…

000123 травня 2016 року слухати Шевченкове слово мали всі бажаючі бердичівляни. Вперше в нашому місті працював Київський моно-театр “МІФ” з виставою “Послання” Т. Шевченка. Зі сцени Бердичівського Палацу культури звучали вірші Тараса Шевченка у виконанні заслуженого артиста України Михайла Івановича Фіци.

Михайло Іванович майстерно виконував роль читця, всі поезії супроводжувались музичним супроводом. Театр мали змогу відвідати педагоги міста, саме за сприянням міської профспілки найбільшу кількість квитків придбали колективи шкіл – близько 500.

Виконання віршів настільки захопило відвідувачів театру, що в залі панували тиша, всі з захопленням вслухалися у рядки поезії Великого Кобзаря у виконанні неперевершеного майстра театру. По закінченню вистави лунали оплески, актору аплодували стоячи.

Кожен рядок Шевченкової поезії свідчить про велику любов великого сина. І це пафосні слова, не публічний вияв почуттів заради особистих вигод. Це глибоке почуття, що бере початок з старенької батьківської хатини і підвищується над усіма стражданнями, над гіркою недолею і неволею. Так щиро любить свою упосліджену Батьківщину, вболівати за її майбутнє може лише велика людина з великою душею

Спи спокійно, Тарасе!
Нащадки твої
Словом шани й любові тебе пом’янули.
І народи Вкраїни
Заповітів священних твоїх
Не забули!

Президія міської профспілки працівників освіти
м. Бердичів