Садки: “Колиска любові і пісня душі”

Садки: “Колиска любові і пісня душі”

138
0
ПОДІЛИТИСЬ

Стоїть, заціловане всіма вітрами,
Колиска любові і пісня душі.
Тут стелеться легко дорога до мами,
Стежина дитинства веде в спориші.

Пісенний мій краю, любов моя вічна
Тут пам’ять козацька і слава батьків.
Так хочеться довше дивитись у вікна,
Вдивлятися в очі своїх земляків.

Село Садки не побачиш на карті світу. Але воно так багато значить для садківчан – це їх родинний край, мала батьківщина. Цієї неділі садківчани та гості цього затишного краю відзначили свято – День села.

Це невелике село, що розмістилось у південно-східній частині Бердичівщини, має давню історію. Село відоме з 1617 року. Пройшли Садки й через буремні часи Хмельниччини, бачили запеклі звитяги Коліївщини. У середині XIX століття тут проживало біля чотирьохсот жителів, а навколишніми землями володів поміщик В. Тишкевич.

Далі – непростий радянський період, Друга світова, під час якої загинуло 56 жителів, відродження господарства після окупації, мирне життя. Вже у новітній час садківчани своєю невтомною працею, талантами збагачують українську державу, розвивають економічне та культурне життя країни.

Ще одна унікальна особливість села – саме тут бере початок річка Гуйва, права притока Тетерева. І не скажеш, що зовсім неподалік протікає головна артерія краю – Гнило-п’ять…

Як вже стало традицією в Садківській громаді, перед урочистостями учасники свята пригощались на свіжому повітрі смачними стравами, юшкою, пловом, картоплею з курятиною та шашликами.

На початку святкового заходу присутніх та численних гостей привітала сільський голова Лариса Сергіївна Міняйло. Вона розповіла про здобутки громади, перспективи розвитку села. Привітали також сільчан і вручили подарунки заступник директора приватного підприємства “Климчук” Наталія Іванівна Климчук і директор сільської школи Ірина Василівна Тринчук.

Своїх земляків власними гарними віршами схвилював Володимир Васильович Панчук.

Продовжився захід із хвилини мовчання – садківчани згадали тих, хто поліг на фронтах Другої світової, захищаючи країну від загарбників. Право покласти квіти до братської могили воїнів надали учням Садківської школи.

Згадали на святі й тих, хто захищав мирне життя садківчан на Сході країни. Це Ярослав Зіневич, Євген Шваб, Віктор Марач, Олександр Митник, Петро Сніжко, Юрій Гусар.

Привітали організатори новонароджених членів садківської родини: Артура та Артема Захарчуків, Сашу Петрука, Владислава Вітюка, Кіріла Галяка, Михайла Костюка та Артура Крудо. Їх батьків запросили на сцену, де вручили подарунки.

Цього року троє маленьких садківчанок пішли до школи у перший клас. Позаду перший дзвоник, перший урок, зустріч з першою вчителькою. Попереду перші радощі і невдачі, а в цілому – нове шкільне життя і захоплива та довга подорож по країні Знань. Новоспечених школярів Алісу Сухіну, Ілону Туз і Марію Школьник запросили на сцену та вручили їм подарунки.

Справжньою окрасою Садок є працьовиті люди. Результати їх праці бачать кожен день, вони живуть поряд із нами. Але вони не звикли до слави – їх життя, їх щодення праця – це джерело людської мудрості та справедливості. На сцену для привітань запросили пенсіонерів та ветеранів праці Валентину Дмитрівну Ястремську, Клавдію Дмитрівну Цаплюк і ветеринарного лікаря Миколу Васильовича Богуславського.
Наступними згадали й нині працюючих садківчан, які своєю невтомною працею продовжують традиції ветеранів. Так, подарунок від організаторів свята отримала завідуюча ФАПу Тетяна Валентинівна Цьомко. Також подякували за довгі роки та сумлінну працю у медицині Галині Анатоліївні Ковальчук.

У зимову хурделицю, чи в літню спеку, в осінню дощову пору поспішає до своїх односельців листоноша, завідуюча поштовим відділенням Ольга Аркадіївна Козачук. На святі дякували їй за довгі роки праці, безсонні ночі на роботі, а потім ще й репетиції у сільському клубі, де вона готувала артистичні номери.

Згадали й працівників сільських закладів торгівлі. Адже торгівля – одна з небагатьох галузей, безпосередньо зайнятих обслуговуванням населення. Сьогодні, як ніколи, має значення їх професійний хист, уміння чуйно та по діловому реагувати на запити у потребах односельчан. На сцену для вручення подарунків запросили Олену Іванівну Зіневич та Наталію Миколаївну Ковальчук.

Цього року багато жителів села відзначили свої ювілеї. На Дні села з 50-річчям привітали Ганну Станіславівну Кучук, Олену Юліанівну Новарчук, Любов Леонідівну Ярчук, Ірину Василівну Тринчук, Сергія Михайловича Ленчука, Ніну Петрівну Абушко, Людмилу Анатоліївну Кириченко, Сергія Петровича Андрушко та Ольгу Іванівну Марач. З 60-річчям вітали садківчан Надію Дмитрівну Поліщук, Діну Михайлівну Мельничук, Анатолія Вячеславовича Зайчика, Тетяну Степанівну Зарембу та Павла Івановича Хомича. Із 70-річчям – Ольгу Миколаївну Ковальчук, з 80-річчям – Франю Михайлівну Галяс.

Де свято – там і пісня. Це завжди так, оскільки українська пісня – бездонна душа народу, його гордість та слава. На Дні села садківчан та гостей прекрасними пісенними номерами та гумористичними сценками вітали учасники місцевої художньої самодіяльності на чолі з очільником клубу Борисом Васильовичем Петруком.

Ведучі заходу щиро дякували підприємцям, спонсорам, які надали допомогу в організації свята: Наталії Іванівні та Миколі Петровичу Климчукам, Ярославу Станіславовичу Зарембі, Олександру Григоровичу Сергійчуку, Чингізу Абдулайовичу Азізову та В’ячеславу Миколайовичу Кривенькому.

Свято добігло свого кінця. Але не завершується історія Садок. І хоч села немає на карті світу, воно є на карті душі кожного його жителя, надихаючи на звитяги, даруючи натхнення у житті!

Публікація вийшла за сприяння
ПП “Климчук”.


БЕЗ КОМЕНТАРІВ