Додому НОВИНИ Культура Село моє – моє коріння.

Село моє – моє коріння.

854
ПОДІЛИТИСЬ

Село моє, моє коріння,
Де пам’ять роду вікова.
І світить нам твоє імення,
Мов тепла зірка, Терехова.

Кожного року о цій порі, ні Іллю, село Терехове відмічає свій День – храмове свято. В садках дозрівають яблука, збирають врожай зернових культур. Рокотом комбайнів луниться в полях. Стоять найдовші, найжаркіші дні. Зазвичай в суботу, коли спадає спека, люди збираються на освячення води біля “каплички”, а в неділю зранку церковний дзвін сповіщає свято. Отець Вадим править літургію, сповнену світла, благання добра, миру.

В другій половині дня біля будинку культури, в тіні каштанів і розлогої липи розставляються крісла, юрмляться люди, галасливими зграйками порхають діти. Свято розпочинається.

Урочисто звучить гімн України. Тематику свята окреслює завідуюча клубом Наталя Палій піснею про село, батьківську хату, материнську любов. З теплим вітальним словом звертається до односельців та гостей із сусіднього села Кикишівка голова сільської ради Володимир Нарцизович Юзефович. Юні виконавці Інна Дячук, Настя Ткачук, Катя Дика, Максим Семенюк дарують дзвінкі пісні про любов до рідного краю, до життя. Їх підтримують вчорашні “артисти”, що розлетілися після закінчення школи, але прагнуть, вертаються, як до землі обітованої, до рідного села. Це Наташа Вахніцька, Ліда Савчук, Артем Семенюк. Їх радо стрічають, їх пам’ятають. Вони підносять настрій своїми сценками-гуморесками про армійське і наше буденне життя. Пісню-присвяту воїнам добра виконує Сергій Король. Вона звучить як дарунок нашим хлопцям, котрі боронять кордони батьківщини, стримують ворожу навалу. В.Н. Юзефович озвучує їх імена. Це – Сергій Вікторович Вахніцький, Олександр Олександрович Крук, Микола Петрович Побережник, В’ячеслав Васильович Ковальчук, Денис Володимирович Павлюк, Микола Павлович Якимчук, Олександр Олександрович Коршевнюк, Ярослав Олександрович Пономарьов, Олег валерійович Ліщук, В’ячеслав Віталійович Косецький, Анатолій Віталійович Косецький, Павло Григорович Тодосов, В’ячеслав Григорович Бойко, Ігор Григорович Бойко. Всі зичать захисникам стійкості, здоров’я і повернення додому живими.

Мова йшла також про історію імення села, яке випливає із сивої давнини, як і саме поселення. “Терехи” – старослов’янська назва. Так в древній Русі називали річки, водойми, обрамлені березовими заростями. Березовий гай (Березина) на узвишші – світлий, розлогий, вабив до себе молодь в години дозвілля. Сьогодні гай трохи занедбаний. Берези, затиснуті породами інших дерев, часто падають, розбиваючись вдрузки, мов кришталь. Вздовж річки й водоймищ ростуть тепер верби, але ж за днів моєї юності були-таки берези. Лишилась, як доказ, занотована картинка:

“Без беріз білокорих березня
я не мислю в моїм краю.
Біле царство шумить над берегом
лебединою зграєю”.

Доречною була фотоекспозиція пейзажів села та фото односельців. В заключнім слові голова сільської ради В.Н. Юзефович виказав подяу учасникам дійства і особисто Наталії Палій, що зуміла так гармонійно, кваліфіковано організувати своїх юних “артистів”, подарувати людям свято. Подяка Геннадію Володимировичу Ковалю (ПП “Коваль”), який завжди фінансово підтримує в духовно-культурних заходах село. Для діток були монтовані надувні батути, гірки та інші розваги.

День села відбувся. Святий Ілля-громовержцю, наш охоронцю, відвертай громи-блискавиці від наших осель, від наших дітей, від матінки України. Нехай наші захисники повертаються неушкодженими, при силі-здоров’ї і бажанні творити мирне життя, добрі справи. Амінь!

Тамара Яковчук, с. Терехове.