Додому НОВИНИ Бізнес «Справедливість часто запізнюється»

«Справедливість часто запізнюється»

30
ПОДІЛИТИСЬ

Ця фраза з вуст одного з древньогрецьких мудреців, думаю, може стати актуальною в ситуації з міською лазнею.

Нещодавно керівник ТОВ «Допомога» Олександр Глухенький, який з 2017 року орендує це приміщення, зустрівся з представниками влади, журналістами та громадськістю, щоб обговорити подальшу долю закладу. Підприємець розповів, що 5 років поспіль, після підписання усіх необхідних паперів та взяття відповідних дозволів, він не лише працював на благо громади і вчасно сплачував орендну плату в розмірі 15 тис. гривень на місяць, а й власним коштом ремонтував лазню. Мінімальні кошти, які він сюди вклав, він оцінив у 200 тис. гривень, максимальні – у мільйон.

Коли ж вартість невід’ємних поліпшень майна сягнула чималих розмірів, підприємець вирішив приватизувати будівлю, котра знаходилася у комунальній власності, шляхом її викупу. Однак, за словами Олександра Глухенького, через низку обставин, в тому числі через тяганину міської влади, зробити це йому на сьогодні так і не вдалося. Він вважає, що, враховуючи його фінансовий внесок в облаштування лазні, сума викупу, прописана у паперах, є зависокою. Також зазначимо, що нині за лазнею існує борг у сумі 87 тис. грн., які місто заборгувало ще з попередніх років до оренди лазні підприємцем.

У жовтні 2022 року закінчується термін дії договору оренди та кошторису. Укладаючи новий договір, скаржиться підприємець, йому доведеться починати шлях до приватизації спочатку, адже оцінка об’єкта цього разу проводитиметься разом з усіма поліпшеннями.

Як зазначив присутній на зустрічі начальник управління економічного розвитку Михайло Май, ситуація має такі варіанти вирішення:

  • по-перше, підприємець може викупити приміщення за вказану у поточних документах суму, адже зменшити її, як він того хоче, неможливо: закон дозволяє приймати лише один кошторис у рамках одного договору оренд;
  • по-друге, чоловік може укласти новий договір, знову взяти дозвіл на капітальний ремонт, пройти експертизи, зробити кошторис і, після внесення невід’ємних поліпшень майна у розмірі не менш як 25% його ринкової вартості, викупити лазню за заново розрахованою ціною.

Міська влада, підкреслив Михайло Май, зацікавлена у функціонуванні в Бердичеві такого важливого соціального об’єкту. Тому на час воєнного стану підприємцю скасували орендну плату. Розв’язати ж цю складну ситуацію, яка виникла навколо лазні та її приватизації, можна лише одним зі шляхів, передбачених законодавством України.

Що ж, на мою думку, заважає приватизації міської лазні підприємцем? Олександр Глухенький, який з дитинства ходив з батьками до лазні і в їх пам’ять бажає зберегти для міста цей заклад, вважає, що платити колишні борги у 87 тис. грн., чого від нього вимагає влада, він не повинен. Крім того, при новому терміні оренди оцінка буде здійснюватись за нинішнім станом об’єкта, а не за початковим. Тобто, вже витрачені підприємцем кошти на поліпшення лазні враховані не будуть. Підприємець вважає, що такий підхід є дискримінаційним зі сторони місцевої влади.

В ході дискусії сторони дійшли до висновку, що вирішити ситуацію можна лише двома шляхами: рішенням суду, або рішенням депутатів міської ради.

То ж чи не запізниться справедливість і у цьому питанні?

Володимир КРАВЧЕНКО