Сторінками історії села Семенівка

Сторінками історії села Семенівка

132
ПОДІЛИТИСЬ

Саме у такому формат цієї суботи відбувся захід у Семенівській об’єднаній громаді – жителі та гості села Семенівка знайомились із історією цього мальовничого куточка Бердичівщини.

У сільському Будинку культури організатори заходу створили історичну експозицію, яка мала на меті розповісти про сільський побут, традиції українського села, будні сельчан у різні роки та епохи – від одноосібного ведення господарства до кріпацтва, становлення та розвитку колгоспного господарства, зародження та становлення фермерських підприємств.

Численними експонатами поділились самі жителі – у кого в обійсті залишились від дідів-прадідів глиняні глечики, дерев’яна самопрядка з веретеном, знайшлись і жорна для ручного помолу зерна. У кого на горищі знайшовся рубель (ним у старину прасували білизну), а хтось приніс чавунну праску, яку розігрівали на відкритому вогні. З’явилась в експозиції й скриня – справжній скарб для доброї господині. Те, що ще століття тому кожна українська сільська дівчина замість сучасного гардеробу користувалась звичайною дерев’яною скринею, знають усі. Не важко також здогадатись і про те, що ж містилось у цій скрині. Ну, одяг, прикраси, гроші, звісно. Саме з такої скрині достали семенівські жіночки квітчасті українські рушники, виготовлені власними руками. Їх розклали перед сценою, щоб кожен із присутніх міг полюбуватись талантом та видумкою господинь.

Ще більше назбиралось фотографій, на яких відвідувачі могли побачити своїх односельчан за роботою – чи то у полі, чи на колгоспній фермі, чи у власній садибі за роботою. Адже в селі не прийнято байдикувати, та й не було коли – робота в господарстві кипіла завжди, з раннього ранку до самої ночі. Лише зимової пори сельчани мали змогу дещо відпочити від польових робіт, та й то лише до першого тепла. «Готуй сани влітку, а воза взимку» – це прислів’я, як ніяке інше, в доброго господаря завжди на умі.

Ведучі на сцені Будинку культури розповіли про історію Семенівки від часу її появи до сьогодення. Ця історія багата і своїми світлими сторінками, також насичена й сумними (більш докладнішу розповідь читайте нижче). Працівники відділу культури Семенівської громади та самодіяльні артисти виконали низку народних пісень, а господині частували присутніх власною смачною випічкою, таємницею приготування якої добрі господині з будь-ким не ділились, а передавали від матері до дочки, від дочки до внучки.

Сьогодення і давнина тісно переплелися у житті. В народі говорять, що без минулого немає майбутнього. Тому так важливо кожному з нас знати історію своєї малої Батьківщини.

Важко уявити собі людину, серце якої лишилося б байдужим до рідної природи, до історії свого краю, до життя його людей. Особливо цікавими і цінними є спогади жителів села. Пам’ять людей – то безмежна і безсмертна перлина. Вона передається з покоління в покоління, тому важливо зберегти цей цінний народний скарб. Так було, так буде завжди.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ