Сумні реалії української політики

Сумні реалії української політики

166
ПОДІЛИТИСЬ

Вже декілька днів усі обговорюють результати зустрічі «Нормандської четвірки». Що це було: перемога чи зрада?

На мою думку, ні те, ні інше. Були, на кінець, перші непрості кроки до встановлення миру. Прикрим лише є те, що на мітингах у Києві під лозунгами «Ні капітуляції!» закликали з трибун не здавати інтереси України саме ті, хто свого часу без єдиного пострілу здав Крим і прогавив Донбас.

* * *

Вкотре розчарувала позиція влади і щодо децентралізації у нашому районі. Нещодавно ми повідомляли, що робоча група облдержадміністрації схвалила створення Скраглівської ОТГ. А вже через день з’явилась інформація про те, що одна з найближчих до Бердичева сільських рад – Бистрицька (яка категорично проти), Романівська чи Скраглівська – повинні увійти до складу міста. А це означає, що інші сільські ради майбутньої ОТГ можуть приєднати до вже існуючих громад. Це знову суперечки, образи, критика…

* * *

Апогею досягла ситуація з ринком землі. Прямо у залі Верховної Ради жорстко, до струсу мозку, побилися депутати «Слуги народу» та «Свободи». Що нас чекає далі?

* * *

Здивувало мене і рішення Кабінету Міністрів, яким дозволено будувати дороги з відходів металургійної галузі – шлаків та золи. Аргументують це тим, що дороги з цих матеріалів будуть якісніші, ніж із бітуму, а також це буде ніби краще для екології.
Можливо ми дійдемо до того, що будемо робити дороги зі сміттєвих відходів? З такими фантазіями чиновників нам ще довго доведеться чекати європейських автотрас.

* * *

А ось очільником уряду Фінляндії нещодавно стала 34-річна жінка. І я впевнений, що там буде все добре. Бо в Європі головну роль відіграють не президенти чи прем’єри, а закони, яким підкоряються що одні, що другі.

* * *

Хто аргументовано дасть відповідь на просте запитання: Чому долар падає, гривня зміцнюється, а ціни стоять на місці, а то і зростають?

Володимир Кравченко.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ